З історії становлення санітарно-епідеміологічної служби на Харківщині (частина 2)

Безымянный

Перша санепідстанція була створена у м. Харкові в 1928 році.

Після адміністративного поділу УРСР на області та райони у 1930 році створено 4 міжрайонні санепідстанції: Харківська, Куп’янська, Ізюмська та Лозівська.

Постановою РНК УРСР від 22.06.1931 було передбачено створення санепідемстанцій в усіх без винятку районах УРСР.

Згідно з цією постановою з 1931 року в Харківській області почали створювати санепідстанції з санбаклабораторіями.

Для боротьби з малярією в 1932 році створені 3 протималярійні станції і 8 протималярійних загонів.

У 1933 році побудована і почала функціонувати Харківська міська дезінфекційна станція, першим її директором був Афанасьєв С. Ф.

У 1934 році при Харківському обласному відділі охорони здоров’я створена Держсанінспекція для здійснення держсанепіднагляду і аналізу санітарного стану районів і міст області.

У 1934 році в м. Харкові була організована спостережна протичумна станція МОЗ СРСР. Організатором і першим її начальником був академік Соловйов М. Н.

З 1953 року на базі протичумної станції була організована Харківська міжобласна протитуляремійна станція, першим начальником якої була лікар Абрамова С. Г.

У 1935 році була створена обласна санітарно-харчова лабораторія. Вона розміщувалася на вул. Пушкінській, 53, в приміщенні НДІ харчування Наркомату охорони здоров’я УРСР. В лабораторії були бактеріологічні та хімічні відділення, віварій. Директор лабораторії — Альтер А. А. Штат складався з 9 фахівців. Функціонувала вона до жовтня 1941 року.

У 1938 році на базі Харківської міжрайонної санепідстанції була створена обласна санітарно-протиепідемічна станція. Вона розміщувалася за адресою: вул. Зміївська, 36 (тепер пр. Гагаріна). Очолювала її Корабельникова А. І. Структура обласної санепідстанції складалася з таких підрозділів:

  • епідеміологічний відділ;
  • санітарний відділ;
  • харчова лабораторія;
  • комунальна лабораторія;
  • бактеріологічна лабораторія.

У грудні 1954 року відбулася реорганізація, в результаті якої у складі обласної СЕС об’єднані:

  • обласна малярійна станція;
  • міжобласна протичумна станція;
  • обласна Держсанінспекція при обласному відділі охорони здоров’я.

У штаті обласного відділу охорони здоров’я до 1956 року зберігалася посада облдержсанінспектора, яку обіймав Расторгін К. А.

Структура облсанепідстанції у 1955 році складалася з таких підрозділів:

  1. Санітарно-протиепідемічний відділ:

а) санітарне відділення;

б) протиепідемічне відділення.

  1. Лабораторії:

а) вірусологічна;

б) відділення житлово-комунальне;

в) відділення харчової санітарії;

г) відділення бактеріологічне;

ІІІ. Дезінфекційний відділ

  1. Промсанвідділ
  2. Радіологічна лабораторія
  3. Відділ особливо небезпечних захворювань

VII. Відділ медичної паразитології

VIII. Адміністративне відділення

Наказом МОЗ СРСР від 29.04.1969 № 300 введені нові штатні нормативи для республіканських, крайових, обласних, міських і районних санепідстанцій.

З 1957 року санепідслужба області переведена на централізоване управління і фінансування.

З 1957 по 1987 рр. в облсанепідстанції створені лабораторії:

— токсикології полімерів — 1965

— охорони атмосферного повітря — 1969

— фізико-хімічних досліджень — 1974

— вимірювання електромагнітних полів та інших фізичних факторів — 1987

У 1988 структура облсанепідстанції була представлена 8 відділами, 9 відділеннями і лабораторіями.

На фото: учасники обласної наради головних лікарів СЕС та епідеміологів біля будівлі облсанепідстанції по вул. Зміївській, 36, 1954 рік.