Медичні відходи та поводження з ними

В Україні щорічно утворюється 380-400тис. тон медичних відходів, з них 100-120тис.тон  – небезпечні. У міжнародній практиці поводження з відходами – медичні виділені в окрему групу і за Базельською конвенцією (1998р.) визначаються як небезпечні.

Існують такі види медичних відходів:

  • інфекційні відходи: відходи, які контаміновані кров’ю та іншими рідинами організму, культури і запаси інфекційних агентів в лабораторії (наприклад, відходи після аутопсії або інфіковані тварини в лабораторії) або відходи від пацієнтів інфекційних лікарень, матеріали та обладнання (наприклад, тампони, перев’язувальні матеріали та одноразові медичні пристрої);
  • патологічні відходи: тканини, органи або рідини організму людини, частини тіла і заражені трупи тварин;
  • гострі предмети: шприци, голки, одноразові скальпелі і леза,тощо;
  • хімічні речовини: наприклад, розчинники для приготування лабораторних проб, дезінфікуючі засоби і важкі метали, що містяться в медичних пристроях (наприклад, ртуть у термометрі, елементи живлення);
  • фармацевтичні препарати: прострочені, невикористані і контаміновані ліки і вакцини;
  • генотоксичні відходи: вкрай небезпечні, мутагенні, тератогенні або канцерогенні речовини, такі як цитотоксичні ліки, які використовуються для лікування раку, і їх метаболіти;
  • радіоактивні відходи: такі, як продукти, контаміновані радіонуклідами, включаючи радіоактивний діагностичний та радіотерапевтичний матеріали;
  • безпечні відходи або звичайне сміття: відходи, які не створюють ніякої особливої біологічної, хімічної, радіаційної або фізичної небезпеки.

Основні джерела медичних відходів :

  • лікарні та інші медичні установи;
  • лабораторії і дослідницькі центри;
  • морги і патологоанатомічні установи;
  • лабораторії, де проводяться дослідження і тестування на тваринах;
  • банки крові і служби, що здійснюють забір крові;
  • будинки престарілих.

В Україні поводження з медичними відходами регламентується наказом Міністерства охорони здоров’я України від 08.06.2015 № 325 «Про затвердження Державних санітарно-протиепідемічних правил і норм щодо поводження з медичними відходами».

Ці Правила встановлюють загальні вимоги до поводження з медичними відходами в закладах охорони здоров’я з метою попередження їх негативного впливу на життя, здоров’я населення та довкілля і визначають порядок збирання, перевезення, зберігання, сортування, оброблення (перероблення), утилізації, видалення, знезараження, захоронення, знищення медичних відходів.

Необхідно знати: використаний медичний інструмент (гострі предмети : голки, шприці, скальпелі та їх леза, ланцети тощо), інші інфіковані відходи несуть потенційну загрозу  розповсюдження збудників інфекційних хвороб як в лікарняному середовищі так і поза його межами. Для прикладу, людина, яка травмувалася голкою від інфікованого пацієнта, наражається на ризик інфікування  ВГВ, ВГС і ВІЛ на рівні 30%, 1,8% і 0,3% відповідно.

Хімічні та радіоактивні медичні відходи , при недотриманні вимог поводження з ними, можуть забруднювати навколишнє середовище, що  в кінцевому підсумку негативно впливає на здоров’я людини.

Отже, підвищення інформованості керівників та працівників закладів, де утворюються та утилізуються медичні відходи, впровадження в практику безпечних механізмів поводження з ними, мінімізує негативний вплив медичних відходів на життя і здоров’я населення та довкілля.