Шкідники тваринного світу на урбанізованих територіях.

Безымянный

 Актуальність проблеми шкідників  тваринного світу на урбанізованих територіях  не визиває сумніву. Один з важливих  напрямків перетворення поверхні  Землі — урбанізація. За даними міжнародних експертів до 2025 року  60% населення житиме на урбанізованих територіях, що складатиме 5 мільярдів проти 2,4 мільярдів у 1995 році.

Зростання міст  призвело до створення екологічних ніш, які    по законам глобальної екології не можуть лишатися порожніми. Йде інтенсивний процес  їх освоєння  тваринами, більшість з яких шкідливі для людини та перешкоджають господарській діяльності.

Надані вражаючі дані досліджень американських та європейських вчених  про ентомологічну фауну  житлових будинків. У більшості випадків біологічне різноманіття  склало 24-128 родин на будинок. Зафіксована поява нових видів тропічних мурах, продовжується  зростання ареалу та популяції постільних клопів.

Також несприятлива тенденція в містах до розповсюдження мишей та щурів. Так у  європейських мегаполісах  налічується понад 22 мільйони щурів. Таке нашестя шкідників  приносить нові трансмісивні бактеріальні та вірусні захворювання населення, завдає значного економічного збитку через шкоду господарській діяльності. Природа наступає на міста та інші екологічні системи, що знаходяться під антропогенним тиском.

На розповсюдження шкідників впливають глобальні процеси та космічні цикли сонячної активності. Важливу роль відіграє глобальне  потепління. Розповсюдженню шкідників, зокрема постільних клопів, сприяло також розвинення транспорту та збільшення  вантажно-пасажирських потоків.

Японські  вчені звернули увагу на важливі обставини: багато комах мають позитивний фототаксис, тобто прагнуть до світла. Підсилення  освітлення крупних міст, у тому числі за рахунок реклами, привертає безліч нетипових для даної території комах. Деякі з них лишаються у містах та створюють стійкі популяції. При цьому комарі та  інші комахи  мають високу генетичну пластичність та схильні до прискореного мікроеволюційного процесу, що полегшує їх адаптацію у  відмінному від природного  середовищі.

Більшість шкідників урбанізованих територій демонструють  високу резистентність , боротися з ними стає дедалі складніше. Для прикладу, рижі таргани  резистентні до широкого спектру інсектицидів, а можливості виживання настільки великі, що  при загибелі 99% комах, 1% резистентних особин за кілька поколінь відновлює популяцію. Не дивлячись на усі заходи боротьби, шкідники урбанізованих біоценозів впевнено наступають. Пестициди, як основний захід боротьби, здає свої позиції і має негативний вплив на екосистему, включаючи і людину. Окрім цього застосування пестицидів призводить до генетичних змін у популяції шкідників, що прискорює їх адаптацію. Також треба враховувати, що різке скорочення  популяції призводить до компенсаторного зростання плодовитості у наступних популяціях. Важливо пам’ятати, що екологічні ніші  не бувають порожніми і на зміну  одному знищеному  виду   може прийти інший, більш шкідливий для людини.

Отже, за спостереженням вчених , єдиний вірний шлях  до управління динамікою чисельності шкідників-це комплексний підхід до боротьби, що включає біологічні, хімічні та фізичні методи, розробку міжнародних комплексних програм та фундаментальні дослідження біологів.