Як поводитись у випадку розливу ртуті

Відпрацьоване ртутьвмісне електронне чи електричне обладнання відносять до так званих «електронних відходів», які визнані однією з ключових проблем сьогодення через їх стрімкий ріст та істотну загрозу для довкілля і здоров’я.

Разом з побутовими відходами на сміттєзвалища та полігони твердих побутових відходів часто потрапляють небезпечні відходи, які містять важкі метали, серед яких найбільш небезпечна ртуть.

Ртуть — сріблясто-білий важкий метал, рідкий при кімнатній температурі. Пари ртуті дуже отруйні. Попадаючи через органи дихання, вона акумулюється в організмі людини, частково залишаючись там на все життя. Ртуть, проникаючи через кліткові мембрани, викликає важкі розлади нервової системи, функцій нирок і шлунково-кишкового тракту.

Попри те, що ртуть – небезпечний і токсичний метал, завдяки своїм унікальним фізичним і хімічним властивостям “рідке срібло” стало звичним у використанні.

Ртуть міститься у товарах медичного призначення (ртутні термометри та прилади виміру тиску), енергозберігаючих та люмінесцентних лампах. Ртутьвмісні прилади стають небезпечними лише у випадку порушення їх цілісності.

Випаровуючись, ртуть переноситься повітряними потоками, а після випадає на землю. Присутність токсичних елементів у ґрунтах може викликати захворювання рослин і навіть призводити до їх загибелі. Коли ртуть потрапляє у водні екосистеми, мікроорганізми перетворюють її в метилртуть — сполуки ртуті, котрі в малих дозах набагато токсичніші за елементарну ртуть. Малі водні організми, які поглинають метилртуть з середовища свого проживання, в свою чергу, споживаються рибами. Птахи та інші тварини, котрі харчуються рибою, накопичують в собі великі концентрації метилртуті.

Відходи, що містять ртуть, відносяться до I класу небезпечних відходів. Їх заборонено вивозити на полігони твердих побутових відходів, натомість – необхідно здавати на утилізацію спеціалізованим підприємствам, які мають відповідну ліцензію Міністерства екології та природних ресурсів України.

З переліком таких підприємств, що здійснюють діяльність на території Харківської області, можливо ознайомитись на офіційному сайті Міністерства екології та природних ресурсів за посиланням: http://menr.gov.ua/license/210-perelik-litsenziativ-na-provadzhennia-hospodarskoi-diialnosti-iz-zdiisnennia-operatsii-u-sferi-povodzhennia-z-nebezpechnymy-vidkhodamy  (основна категорія «Діяльність» – розділ «Дозвільно-ліцензійна діяльність» – «Ліцензійний реєстр (поводження з небезпечними відходами)».

Якщо ви розбили термометр, вберегти себе від шкідливого впливу парів ртуті можливо наступним чином. У приміщенні, де розлилась ртуть, необхідно закрити вікна і двері для попередження розповсюдження парів ртуті в інші приміщення. Зберіть ртуть і всі розбиті частини градусника у скляну банку з холодною водою, щільно закрийте її кришкою, що закручується. Вода потрібна для того, щоб ртуть не випаровувалась. Банку тримайте далеко від нагрівальних приладів. Ртуть збирають за допомогою шприца, гумової груші, двох аркушів паперу, лейкопластиру, скотчу або вологого паперу. Не можна використовувати віник (роздрібнює та розпиляє краплі ртуті) або пилосос (прискорює випаровування ртуті у повітря). Зібрати найдрібніші крапельки ртуті допоможе мильно-содовий розчин (40г мила та 50г соди на 1л води). Місце розливу ртуті можна обробити 5% розчином хлораміну (50г порошку на 1л води), «Білизни» (з розрахунку 1л на 5л води) або інших засобів, що містять активний хлор, залишити на 1-2 години, після чого вимити поверхні мильним розчином та чистою водою.

Під час проведення вищезазначених заходів необхідно застосовувати засоби захисту (гумові рукавички, респіратор або марлева пов’язка). У приміщенні не повинно бути інших людей, особливо дітей, та тварин.

Після вологого прибирання приміщення необхідно провітрити, при можливості організувати постійне провітрювання протягом тривалого часу (не менше тижня).

У випадку розливу великої кількості ртуті Ви можете звернутися по допомогу до Головного управління ДСНС України у Харківській області за телефоном «101».