Захистіть себе: вірусні гепатити

123123

Гепатит — це запалення печінки, викликане вірусною інфекцією. Існує п’ять основних вірусів гепатиту —типи A, B, C, D і E. Кожен із цих типів може мати серйозні наслідки для здоров’я. Зокрема, типи В і С призводять до розвитку хронічної хвороби у сотень мільйонів людей і, у цілому, є найпоширенішою причиною цирозу і раку печінки.

Причиною гепатиту А і Е є, зазвичай, вживання в їжу заражених харчових продуктів або води. Гепатити В, С і D, як правило, передаються через контакт із інфікованими рідинами організму. Найчастіше передача цих вірусів відбувається при переливанні зараженої крові або продуктів крові, медичних процедур із використанням зараженого обладнання, споживанні ін’єкційних наркотиків.

Гепатит С

Гепатит C — це хвороба печінки, яку викликає вірус гепатиту C. Вірус може викликати як гостру, так і хронічну інфекцію гепатиту, яка варіюється по тяжкості від легкої хвороби, що триває кілька тижнів, до серйозної хвороби на все життя.

Вірус гепатиту C (ВГС) передається через кров. Найпоширенішими шляхами зараження є небезпечна ін’єкційна практика: неналежна стерилізація медичного обладнання та переливання неперевіреної крові і продуктів крові. Часто хронічна інфекція розвивається  у цироз чи рак печінки. ВГС передається також сексуальним шляхом, і може передаватися від інфікованої матері її дитині, проте ці види передачі є менш поширеними.

Гепатит С не передається через грудне молоко, харчові продукти, воду або при безпечних контактах — обіймах, поцілунках і вживанні продуктів або напоїв спільно з інфікованою особою.

Гостра інфекція, зазвичай, протікає без симптомів і рідко є загрозою для життя. Приблизно 15%-45% інфікованих осіб можуть позбутися вірусу протягом 6 місяців після зараження без будь-якого лікування. У решти  — розвивається хронічна інфекція ВГС.

Інкубаційний період гепатиту С становить від 2 тижнів до 6 місяців. Після початкового інфікування приблизно 80% людей не мають жодних симптомів. У решти можуть спостерігатися симптоми, притаманні ГРВІ — висока температура, втома, зниження апетиту, нудота, блювання, болі у животі, потемніння сечі, посвітління калу, болі у суглобах і жовтяниця (пожовтіння шкіри і білків очей).

У групах ризику, яким необхідно проходити тестування на гепатит С, знаходяться:

  • Люди, які проходили процедуру переливання крові чи отримували інші продукти крові
  • Люди, які лікуються методом гемодіалізу
  • Медичні працівники і працівники служб надзвичайних ситуацій
  • Люди, які споживають чи споживали ін’єкційні наркотики
  • Люди, які живуть з ВІЛ чи  вірусом гепатиту В
  • Люди, які перебували в закладах позбавлення волі
  • Діти, мати яких інфікована вірусом гепатиту С
  • Люди, які отримали медичну допомогу в країнах, де ВГС є поширеним, а інфекційний контроль низький
  • Люди з татуюваннями чи пірсингом
  • Люди, які мали статевого партнера чи побутові контакти з людьми інфікованими вірусом гепатиту С

Вакцини від гепатиту C наразі немає, але у цій області активно ведуться наукові дослідження.

Для лікування вірусного гепатиту С є ефективні ліки із мінімальними побічними ефектами. Лікування триває від 12 до 24 тижнів. Більше 95 % людей із хронічною формою гепатиту С можуть повністю вилікуватися впродовж 3-місячного курсу лікування.

Гепатит В

Гепатит В — це вірусна інфекція, що вражає печінку і може викликати як гостру, так і хронічну форми хвороби. Вірус передається контактом із кров’ю або іншими рідинами організму інфікованої людини (сім’яною, вагінальною).

Вірус гепатиту В може виживати за межами організму людини щонайменше 7 днів. Протягом цього періоду вірус може викликати інфекцію при потраплянні в організм людини, яка незахищена вакциною.

Гепатит В може передатися від інфікованої матері дитині, від інфікованої дитини неінфікованій дитині протягом перших 5 років життя, статевим шляхом під час незахищеного статевого акту, зі слиною через поцілунок, зубну щітку (при активній формі захворювання вірус гепатиту B може міститися у слині у достатній кількості для зараження), менструальними, вагінальними виділеннями і сім’яною рідиною. Передача вірусу може також відбуватися у результаті повторного використання шприців і голок в медичних установах чи серед користувачів ін’єкційних наркотиків. Крім того, інфікування може статися під час медичних процедур, нанесення татуювань або використання лез для гоління або подібних предметів, заражених інфікованою кров’ю. При звичайних побутових контактах – рукостисканні, обіймах, розмові, користуванні спільним посудом тощо з інфікованою людиною — вірус гепатиту B не передається.

Інкубаційний період вірусу гепатиту В становить, у середньому, 75 днів, але може варіюватися від 30 до 180 днів. Гостре захворювання може розвинутися у хронічний гепатит В.

Більшість людей не відчувають ніяких симптомів під час гострої стадії інфекції. У деяких людей хвороба протікає гостро з симптомами, що тривають кілька тижнів. Вони включають пожовтіння шкіри і очей, потемніння сечі, надмірну втому, нудоту, блювання і біль у животі.

Хронічні інфекції розвиваються у 80%-90% дітей грудного віку, інфікованих гепатитом В протягом першого року життя, і у 30%-50% дітей, інфікованих гепатитом В до досягнення 6 років.

Запобігти захворюванню можна завдяки безпечній і ефективній вакцині. Діти повинні отримати три дози вакцини від гепатиту В — перше щеплення  протягом 24 годин від народження, другу дозу у віці 1 місяць, і третю — у 6 місяців. Якщо ви не були вакциновані від гепатиту В — проконсультуйтеся з лікарем.

Відмовляючись від вакцинації — ви ставите під загрозу здоров’я і життя вашої дитини.

 

Інформація з сайту Центру громадського здоров’я МОЗ України