Амброзія та алергія

Амброзія відноситься до ряду однорічних і багаторічних трав’янистих рослин родини Айстрові. Нараховує 40 видів, розповсюджених, в основному, в Америці. У 19 столітті амброзію завезли з Америки і спочатку вирощували як декоративну рослину. Сьогодні цю рослину відносять до карантинних бур’янів, які завдають великої шкоди сільському господарству, висушуючи грунт та витісняючи культурні посіви.

В Україні найбільш поширений вид – амброзія полинолиста, яка розповсюджена на території всіх областей України та АР Крим, а найбільш поширена у центральних, південних та східних областях, у тому числі Харківській. Загальна площа, зайнята рослиною, у 2008 році становила 1 328 377,863 га. Щорічно її площі збільшуються на десятки тисяч гектар.

Амброзія, як чужинка, не має природних ворогів і відзначається високою біологічною активністю. Розмножується амброзія насінням, яке утворюється у великій кількості. Добре розвинені рослини можуть давати по 30—40 тисяч насінин, а окремі екземпляри до 80—100 тисяч. Насіння зберігає схожість у грунті до 40 років.

Амброзію відносять до бур’янів, що є супутниками місць, заселених людиною – росте біля парканів, на узбіччях доріг, смітниках, на залізничних насипах, відвалах гірських порід, в інших місцях, де порушено ґрунтовий та рослинний покрив.

Амброзія полинолиста – один з найнебезпечніших бур’янів. Пилок цієї рослини є одним з найбільш агресивних алергенів. У період цвітіння, з середини липня до настання осінніх заморозків, серед населення спостерігається алергійне захворювання на амброзійний поліноз. Пилок амброзії, у великих концентраціях розповсюджуючись з вітром (в радіусі 40-500 км за даними різних авторів) та взаємодіючи в атмосфері із забруднюючими речовинами, стає ще небезпечнішим. Він викликає сльозотечу, підвищує температуру тіла, відбувається різко виражене запалення слизових оболонок верхніх дихальних шляхів, що в тяжких випадках призводить до розвитку бронхіальної астми.

Поширенню захворювання сприяють несприятливі погодні умови: спека, засуха та вітер.

Які ж заходи профілактики існують для попередження захворювання на амброзійний поліноз або для зменшення симптомів захворювання?

Найкраще – в період цвітіння амброзії виїхати в іншу місцевість, де вона не росте або мало розповсюджена. У разі відсутності такої можливості, необхідно відмовитись від прогулянок або максимально їх обмежити, без необхідності не виходити з дому, особливо впершій половині дня (пік викиду пилку амброзії приходиться між 5-00 та 12-00 годинами), у спеку та у вітряну погоду. На вікна потрібно натягнути марлеві сітки, постійно їх змочувати та міняти (чим частіше – тим краще). При поверненні додому з вулиці рекомендується прийняти душ, помити голову, промити рот, горло, ніс та очі, випрати речі та вимити взуття. На вулиці необхідно носити окуляри, що щільно прилягають до лиця, у тяжких випадках бажано захищати ніс та рот захисними пов’язками.

Амброзійний поліноз – дуже поширене захворювання, алергією на пилок амброзії у світі страждає більше 70 млн. чоловік. Ситуація з алергічних захворювань, в тому числі щодо розповсюдженості полінозів, в Україні є невідомою у зв’язку з недосконалістю вітчизняної медичної статистики. Дані нечислених вітчизняних досліджень свідчать, що 25% населення України страждає від алергічних захворювань, в тому числі на поліноз – 4-8%, на алергічну астму – 3-5%. За даними деяких авторів, у 80% людей, що страждають на будь- яку алергію, амброзія викликає реакцію гіперчутливості.

Отже, проблема боротьби з амброзією є надзвичайно актуальною. На сьогодні єдиним можливим засобом боротьби з цим небезпечним бур’яном є лише його механічне знищення – викопування рослин з корінням або викошування до коріння декілька разів протягом вегетаційного періоду до появи суцвіть. У населених пунктах амброзію слід витісняти газонними травами, засіваючи їх щонайменше кілька сезонів. Враховуючи високу біологічну активність амброзії, заходи по її знищенню необхідно проводити десятиліттями.

Вести боротьбу з цією злісною карантинною рослиною необхідно всім – органам місцевого самоврядування, громадським організаціям, комунальним та іншим підприємствам, установам, організаціям всіх форм власності, іншим суб’єктам господарської діяльності та громадянам. Лише спільні зусилля та комплексні заходи зможуть змінити ситуацію на краще.

Потурбуватися про своє здоров’я та здоров’я майбутніх поколінь – наш громадський обов’язок. Ми живемо у третьому тисячолітті, прагнемо увійти до Європейської спільноти, тому маємо навести порядок у своїй оселі!