Основою всіх життєвих процесів організму людини є постійний обмін речовин між організмом і навколишнім середовищем. Із довкілля людина споживає кисень, воду і харчові продукти. Роль їжі полягає в поповненні енергії і тканинних елементів, необхідних для правильного росту, розвитку і функціонування організму, для забезпечення обмінних процесів, нормального стану здров’я і працездатності.

Неправильне харчування може призвести до небажаних змін стану здоров’я та віддалених наслідків.

Останні до¬слідження підтвердили, що новонароджені з великою масою тіла при народженні (понад 4 кг) та маловагові діти, які швидко набирають масу тіла у перші два роки життя, є групою ризику щодо розвитку ожиріння у шкіль¬ному та дорослому віці. З метою зменшення ризику різкого збільшення ваги серед дітей перших років життя ВООЗ звертає увагу на необхідність грудного вигодовування немовлят, яке більш природнє і не містить шкідливих домішок. Крім того, на сьогоднішній день ВООЗ встановлено, що загальна смертність дітей, які знаходяться на природному вигодовуванні, в 2-2,5 рази нижча, ніж серед дітей, які знаходяться на штучному або змішаному вигодовуванні. Доведено, що діти, яких вигодовують материнським молоком, хворіють респіраторними інфекціями в 1,5 рази, іншими інфекційними захворюваннями — в 2,5 рази, а кишковими інфекціями — в 3 рази менше, ніж діти, яких вигодовують штучно. Якщо й виникає будь-яке захворювання, то воно переноситься значно легше і, як правило, без тяжких ускладнень. На жаль, за статистичними даними в Україні лише 25% дітей протягом першого року народження отримували грудне молоко.

На порушення харчування дітей старше 1-2 років та підлітків старших вікових груп впливає 3 основні фактори: недостатнє харчування, надмірне харчування та неправильне харчування.

В Україні недостатнє харчування не є масовим явищем, проте були зафіксовані непоодинокі випадки недоїдання, зокрема серед дітей.

Більш актуальною проблемою в Україні на теперішній час є надмірне та неправильне харчування дітей та підлітків. За даними державної статистики в Україні надлишкова маса серед дітей зустрічається у 10 % випадків. За останні 15 років поширеність ожиріння серед підлітків (15–17 років) зросла у 2,5 рази.

На ці показники безпосередньо впливають наступні фактори: звичне хронічне переїдання (як стиль харчової поведінки у сім’ї, часті перекуси під час перегляду телепередач, бажан¬ня заїсти «чимось смачненьким» негативні емоції чи стрес, перекусити перед сном чи серед ночі), малорухомий спосіб життя (тривале сидіння в школі, перед екраном телевізора чи комп’ютера, пересування автомобілем) і скорочення часу на активний відпочинок. Особливо небезпечною є проблема масового безкон¬трольного споживання дітьми і підлітками висококалорій¬них продуктів: чіпсів, сухариків, фаст¬фуду, солодких напоїв, солодощів (не кажучи вже про бар¬вники, консерванти, підсилювачі смаку та інші хімічні домішки, якими багаті сучасні продукти харчування), що, безумовно, веде не лише до надлишку надходження жирів, легкозасвоюваних вуглеводів і відкладання їх в організмі, а й до спотвореного обміну речовин.

Раціон дитини повинен бути різноманітним та містити всі необхідні речовини: білки, жири, вуглеводи, вітаміни та мінеральні речовини. Співвідношення білків, жирів та вуглеводів для дітей до 10 років повинно складати – 1:1:3, підлітків – 1:1:4. Мінімальний перелік харчових продуктів, які дитина повинна вживати протягом тижня: м’ясні, рибні, молочні продукти, в тому числі кисломолочні, масло вершкове, сметана та тверді сири, яйця, хліб та хлібобулочні вироби (з пшеничного та житнього борошна), овочі, фрукти або ягоди (в тому числі свіжі та сушені), натуральні соки, морепродукти, крупи, бобові, макаронні вироби, олія, а також кондитерські вироби, цукор та мед (в невеликій кількості).

Кількість прийомів їжі для дітей молодшого віку повинна складати 5-6 разів на добу з 3 – годинними проміжками, для дітей старшого віку та підлітків – 4 рази на добу з 4 – годинними проміжками. Розподіл їжі по калорійності протягом доби (при 4-х разовому харчуванні) повинен бути таким: сніданок – 25%, обід 35%, підвечірок – 20%, вечеря – 20%.

У разі наявності у дитини хронічних захворюювань чи ознак надлишкової ваги необхідно звернутись за порадою до лікаря (краще лікаря-дієтолога) для формування дієти відповідно до стану здоров’я дитини.

Пам’ятайте, за даними ВООЗ – 68-74% всіх хвороб пов’язані зі способом життя людини, в тому числі харчуванням, а у дитячому віці закладається фундамент здоров’я на все життя.

Будьте здорові та не хворійте!