ПРО СИТУАЦІЮ ЗІ СКАЗУ

Безымянный

У Харківській області у листопаді загострилась епізоотична ситуація зі сказу (зареєстровано 19 випадків сказу тварин). Всього за 11 місяців 2017 року Харківським філіалом «Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи» діагностовано 96 випадків сказу тварин: серед диких та синантропних тварин діагноз підтверджено у 16 лисиць,9 єнотоподібних собак, куниці, бобра, пацюка та кажана, серед свійських — 37 котів, 20 собак, 9 голів великої рогатої худоби та коза.

Реєструються випадки сказу як у сільській місцевості так і у великих населених пунктах (м. Харків, м. Дергачі, м. Зміїв, м. Валки, м. Ізюм, м. Красноград, м. Куп’янськ, м. Лозова).

У поточному році за медичною допомогою з приводу ушкоджень, які нанесли тварини у лікувально-профілактичні заклади звернулись 3802 особи. Антирабічні щеплення було призначено 637 постраждалим. Нажаль, 27 осіб відмовились від призначеного антирабічного лікування тим самим наражаючи себе на смертельну небезпеку.

Проблема сказу є актуальною як у літню пору так і взимку. Спровоковані або неспровоковані укуси може нанести як безпритульна тварина так і домашній улюбленець. Потрапляння вірусу у ранову поверхню можливо також при нанесенні подряпин лапами, забрудненими інфікованою слиною. А бажання дитини погладити, хоч і на вигляд доброзичливого єнота або лисеня може викликати непередбачувану реакцію з боку тварини і створити ситуацію, яка потребує значної уваги.

Якщо ушкодження отримано, треба своєчасно звернутися за кваліфікованою медичною допомогою та отримати курс щеплень від сказу. Вакцинація — єдина можливість попередити захворювання.

Щоб не захворіти на сказ необхідно дотримуватися наступних правил:

— уникати контакту з невідомими тваринами;

— якщо ушкодження отримані, треба ретельно промити місце ураження водою з милом, обробити йодом та негайно звернутися до лікаря-рабіолога;

— при ушкодженнях, нанесених відомими тваринами, за ними потрібно встановити ветеринарне спостереження;

— якщо тварина загинула, ветеринарний лікар направляє її труп для лабораторного дослідження на наявність вірусу сказу;

— у випадку, коли ветеринарне спостереження за твариною неможливе або ушкодження нанесла дика хижа тварина або кажан, лікар-рабіолог призначає антирабічне лікування.