В умовах реформування освіти виконання завдань навчально-виховного процесу потребує певного рівня здоров’я та працездатності учня. Науково-технічний прогрес XXІ століття і пов’язані з ним зміни в системі шкільного навчання висувають дуже високі вимоги до нервової системи дитини, яка ще знаходиться в процесі розвитку та вдосконалення. Зростаючий об’єм інформації, постійна модернізація навчальних програм, застосування інноваційних технологій та різноманітних технічних засобів навчання призводить до інтенсифікації розумової діяльності. Все це створює помітний вплив на нервово-психічні функції учнів.

З інтенсифікацією навчального процесу тісно пов’язані порушення гігієнічних нормативів навчального і позашкільного навантаження, праці й відпочинку школярів. Учні всіх класів недосипають півтори-дві години у 80-90% випадків, а скорочення нічного сну негативно позначається на функціональному стані їхнього організму. Середня тривалість прогулянок на повітрі зазвичай складає не більше 15-30 хвилин. Усі ці чинники багаторазово підсилюються ще і навчальними навантаженням, що негативно впливає на фізіологію розвитку дитини і зміцнення її здоров’я.

Найважливішим фактором адаптації зростаючого організму до основ навчальної діяльності та успішного засвоєння знань є фізіолого-гігієнічна раціоналізація навчального навантаження. Тому необхідно нормувати навчальне навантаження, при цьому враховувати ступінь важкості предметів при складанні та регламентації навчальних планів, при складанні навчального розкладу враховувати рівень тижневого та денного навантаження, чергування важких і легких предметів, чергування предметів з різними видами діяльності, присвячувати велику кількість часу для повторення наприкінці тижня, меншу – на засвоєння та закріплення нового матеріалу.

В розкладі уроків для молодших школярів предмети, що вимагають значного розумового напруження, повинні проводитися на 2-3 уроках, а для учнів середнього та старшого віку – на 2, 3, 4 уроках. Неоднакова розумова діяльність учнів у різні дні навчального тижня: її рівень зростає до середини тижня і залишається низьким на початку (понеділок) і в кінці (п’ятниця) тижня.

Розподіл навчального навантаження протягом тижня повинен бути таким, щоб найбільший його обсяг припадав на вівторок, середу. На ці дні в шкільний розклад необхідно виносити предмети, які потребують великого розумового напруження або ті, які не вимагають значного навантаження, але у більшій кількості, ніж в інші дні тижня. Вивчення нового матеріалу, контрольні роботи найкраще проводити на 4-5 уроках дня посеред тижня.