Профілактика стрічкових гельмінтозів (цестодозів)

Безымянный

Цестодози – це група паразитарних захворювань, які пов’язані з паразитуванням в організмі людини стрічкових гельмінтів (бичачого та свинячого ціп’яків, широкого стьожака, личинкової форми ехінокока та ін.).

Захворювання пов’язані з паразитування бичачого або свинячого ціп’яків (теніози) широко розповсюджені в регіонах з розвиненим скотарством — це країни Середньої та Південної Азії, Африки, Північного Кавказу, Казахстан, Якутія, Алтайський та Красноярський край Російської Федерації, південні області України (Одеська, Херсонська, Миколаївська). Збудники теніозів паразитують в кишківнику єдиного хазяїна, яким є людина. В організмі проміжного господаря (великої рогатої худоби, оленів, свиней) паразитує личинкова стадія гельмінта, яка називається фіною або цистицерком. Зараження ціп’яками відбувається при вживанні в їжу зараженого фінами сирого чи недостатньо термічно обробленого м’яса.

Стрічковий гельмінт Echinococus granulosus, який паразитує в організмі собак, вовків, лисиць, шакалів викликає ехінококоз. В організмі проміжного господаря (людини, вівці, кози, свині) паразитує личинкова стадія гельмінта, яка обумовлює клінічну картину захворювання – появу кіст (пухирів) у печінці, легенях та інших органах.

Зараження ехінококом відбувається при вживанні в їжу ягід, овочів, фруктів забруднених фекаліями собак та через немиті руки, після контакту з тваринами. Найбільший ризик зараження мають люди, які тісно контактують з тваринами, у першу чергу, з собаками, вівцями (при догляді за ними та їх стрижці).

Широкий стьожак (найбільший гельмінт людини, що має стрічкоподібне тіло розміром до 20 метрів завдовжки) викликає дифілоботриоз. Зараження дифілоботриозом відбувається при вживанні в їжу риби, у т.ч. ікри (щуки, миня, окуня, йоржа, форелі) зараженої плероцеркоїдами (личинковою стадією збудника).

Клінічна картина цестодозів досить різноманітна та залежить від виду збудника. Проте є загальний ознак захворювання, який притаманний стрічковим гельмінтозам, це відходження члеників паразитів, як самостійно, так і в період дефекації. Діагноз підтверджується лише на підставі лабораторного дослідження випорожнень кишківника.

З метою профілактики стрічкових гельмінтозів необхідно:

  • проводити ветеринарно – санітарний нагляд за утриманням та забоєм худоби;
  • вживати в їжу добре термічно оброблені м’ясо, рибу та продукти з них, не куштувати сирий м’ясний/рибний фарш;
  • регулярно впорядкувати та належно утримати тваринницькі приміщення;
  • не вживати в їжу малосолону ікру риби, морожену рибу-строганину;
  • знищувати уражені ехінококом органи (печінку, легені) тварин (овець, кіз, свиней, корів) забитих у домашніх умовах, не допускати згодовування собакам органів уражених ехінококом;
  • періодично обстежувати домашніх та службових собак, проводити їм дегельмінтизацію;
  • ретельно мити руки після контакту з тваринами, робіт з грунтом, піском, немитими овочами.