Профілактичні заходи при корості
Короста – це заразне паразитарне захворювання шкіри, викликане коростяним кліщем (Sаrcoptes scabiei).
Збудник корости має черепахоподібну форму, самка довжиною 0,3 – 4 мм., самець менших розмірів. Після запліднення самок, самці невдовзі гинуть. Самки прокладають ходи в роговому шарі шкіри ввечері між 18 і 21 годинами, а вдень знаходяться в спокої. Добовий біоритм життєдіяльності запліднених самок пояснює посилення сверблячки ввечері та вночі.
Коростяний кліщ живе поза людським організмом до 5 діб. Гине при температурі 50ºС, кип’ятінні білизни, прасуванні гарячою праскою. Кліщі та личинки відразу гинуть при температурі нижче нуля.
Джерелом зараження є хвора на коросту людина. Розрізняють прямий і непрямий шляхи зараження. При прямому шляху: збудник переходить безпосередньо від хворої до здорової людини в момент тілесного контакту ( рукостискання, обійми). Непрямий шлях – це передача збудника через предмети зовнішнього середовища, включаючи ручки дверей, крісел, спинок ліжок, вимикачів; предмети особистого користування – рушник, одяг, постіль; в дитячих колективах-іграшки, книги, олівці. При непрямому шляху зараження важливого значення набувають терміни перебування збудника поза людським організмом.
Основними клінічними симптомами корости є:
– свербіж, який підсилюється у вечірній час;
– наявність коростяних ходів;
– поліморфізм висипань;
– характерні симетричні висипання з переважною локалізацією на кистях (міжпальцеві проміжки, бокові поверхні пальців); згинальна та бокові поверхні променево-зап’ясних суглобів; передньо-бокові поверхні живота, попереку, стегон, сідниць, передньої поверхні пахвинних складок, ареол молочних залоз у жінок, калитки у чоловіків.
З діагнозом та лікуванням визначається лікар – дерматолог. При лікуванні корости необхідно:
– обробляти лікувальним засобом всю поверхню тіла і кінцівок , а не тільки уражені ділянки;
– враховуючи біоритм кліща, лікування проводити у вечірній час між 18-24 годинами;
– одночасно лікувати всіх осіб, які знаходяться в тісному побутовому контакті з хворим;
– проводити дезінсекційну обробку білизни та одягу.
Перед кожним нанесенням протикоростяних препаратів, рекомендується купання з подальшою зміною натільної та постільної білизни.
Обстеження контактних осіб здійснюється впродовж перших 3 діб. Лікування уражених проводиться в домашніх умовах або скабіозоріях.
Поточна дезінсекція проводиться з моменту виявлення хвороби до одужання самим хворим. Вона включає в себе: щоденне вологе прибирання всіх поверхонь (включаючи ручки дверей, крісел, спинок ліжок, вимикачів), прання та кип’ятіння білизни, прасування гарячою праскою. Речі, в тому числі і дрібні: шарфи, рукавички, шапки, іграшки можна упакувати в поліетиленові пакети і залишити на тиждень, без їжі кліщі загинуть. Матраци, ковдри, подушки після дезінфекційної обробки краще потримати на свіжому повітрі. В організованих колективах (школи, дитячі садки, спортивні секції тощо) проводять заключну дезінсекцію силами відділень дезінфектології філій ДУ «Харківський ОЛЦ МОЗ України» з використанням дозволених МОЗ інсектицидів та камерною обробкою речей.
Імунітет до корости не виробляється, тому для запобігання повторного зараження необхідно додержуватись основних правил гігієни:
– мити руки, прийшовши з вулиці;
– не користуватися чужими речами;
– регулярно проводити вологе прибирання приміщень.
Стаття створена за матеріалами публікацій Львівського НМУ ім. Данила Галицького.