Профілактичні заходи при корості

Короста – це заразне паразитарне захворювання шкіри, викликане коростяним кліщем (Sаrcoptes scabiei).

Збудник корости  має черепахоподібну форму, самка довжиною 0,3 – 4 мм., самець менших розмірів. Після запліднення самок, самці невдовзі гинуть. Самки прокладають ходи в роговому шарі шкіри  ввечері між 18 і 21 годинами, а вдень знаходяться в спокої. Добовий біоритм життєдіяльності запліднених самок пояснює посилення сверблячки ввечері та вночі.

Коростяний кліщ живе поза людським організмом до 5 діб. Гине при температурі 50ºС, кип’ятінні білизни, прасуванні гарячою праскою. Кліщі та личинки відразу гинуть при температурі нижче нуля.

Джерелом зараження є хвора на коросту людина. Розрізняють прямий і непрямий шляхи зараження. При прямому шляху: збудник переходить безпосередньо від хворої до здорової людини в момент тілесного контакту ( рукостискання, обійми). Непрямий шлях – це передача збудника через предмети зовнішнього середовища, включаючи ручки дверей, крісел, спинок ліжок, вимикачів; предмети особистого користування – рушник, одяг, постіль; в дитячих колективах-іграшки, книги, олівці. При непрямому шляху зараження важливого значення набувають терміни перебування збудника поза людським організмом.

Основними клінічними симптомами корости є:

свербіж, який підсилюється у вечірній час;

– наявність коростяних ходів;

– поліморфізм висипань;

– характерні симетричні висипання з переважною локалізацією на кистях (міжпальцеві проміжки, бокові поверхні пальців); згинальна та бокові поверхні променево-зап’ясних суглобів; передньо-бокові поверхні живота, попереку, стегон, сідниць, передньої поверхні пахвинних складок, ареол молочних залоз у жінок, калитки у чоловіків.

З діагнозом та лікуванням визначається лікар – дерматолог. При лікуванні корости необхідно:

– обробляти лікувальним засобом  всю поверхню тіла і кінцівок , а не тільки уражені ділянки;

– враховуючи біоритм кліща, лікування проводити у вечірній час між 18-24 годинами;

– одночасно  лікувати всіх осіб, які знаходяться в тісному побутовому контакті з хворим;

– проводити дезінсекційну обробку білизни та одягу.

Перед кожним нанесенням протикоростяних препаратів, рекомендується купання з подальшою зміною натільної та постільної білизни.

Обстеження контактних осіб здійснюється впродовж перших 3 діб. Лікування уражених проводиться в домашніх умовах або скабіозоріях.

Поточна дезінсекція проводиться з моменту виявлення хвороби до одужання самим хворим. Вона включає в себе: щоденне вологе прибирання всіх поверхонь (включаючи ручки дверей, крісел, спинок ліжок, вимикачів),  прання та кип’ятіння білизни, прасування гарячою праскою. Речі, в тому числі і дрібні: шарфи, рукавички, шапки, іграшки можна упакувати в поліетиленові пакети і залишити на тиждень, без їжі кліщі загинуть. Матраци, ковдри, подушки після дезінфекційної обробки краще потримати на свіжому повітрі. В організованих колективах (школи, дитячі садки, спортивні секції тощо) проводять заключну дезінсекцію силами відділень дезінфектології філій ДУ «Харківський ОЛЦ МОЗ України» з використанням дозволених МОЗ інсектицидів та камерною обробкою речей.

Імунітет до корости не виробляється, тому для запобігання повторного зараження необхідно додержуватись  основних правил гігієни:

– мити руки, прийшовши з вулиці;

– не користуватися чужими речами;

– регулярно проводити вологе прибирання приміщень.

 

Стаття створена за матеріалами публікацій Львівського НМУ ім. Данила Галицького.