Проблема внутрішньолікарняних інфекцій (далі – ВЛІ, також – нозокомінальні, госпітальні, інфекції, пов’язані з наданням медичної допомоги) останніми роками набула більшої актуальності. ВЛІ ведуть до подовження термінів лікування, хронізації процесу, інвалідізаціїі, а в найбільш важких випадках — до смерті хворого.

В Україні, в умовах сьогодення, ситуація  з ВЛІ ускладнюється через довготривалу  трансформацію всієї системи медичної допомоги та традиційного браку  коштів для достатнього рівня утримання закладів охорони здоров’я (далі – ЗОЗ).

Загроза розповсюдження ВЛІ посилюється цілим рядом факторів, серед яких ми маємо відзначити збільшення кількості багатопрофільних лікувальних установ різної форми власності, створення нових видів медичного інструментарію,  приладів, лікувальних препаратів, впровадження нових видів інвазивних (інструментальних)  діагностичних та лікувальних втручань, збільшення кількості хворих із пригніченим імунітетом (недоношені новонароджені, хворі з хронічними захворюваннями різного походження, особи літнього віку).

Боротьба з ВЛІ являє собою складний та трудомісткий процес, насамперед тому, що збудники, як правило, достатньо широко циркулюють у внутрішньолікарняному середовищі, мають високу стійкість до зовнішнього впливу (антибіотиків, антисептиків, дезінфектантів) та різноманітні механізми передачі.

Інфекційний контроль  (далі – ІК) визначається як комплекс ефективних організаційних, профілактичних та протиепідемічних заходів, спрямованих на  попередження виникнення  та розповсюдження ВЛІ.

Метою інфекційного контролю є зниження захворюваності, летальності та економічних збитків від госпітальних інфекцій. Окрім цього, в стаціонарах ІК повинен забезпечити покращення якості медичної допомоги та забезпечити  захист здоров’я персоналу.

Однією із основних складових ІК є мікробіологічний моніторинг епідемічно значимих об’єктів внутрішнього середовища відділень ЗОЗ, який забезпечується відомчими бактеріологічними лабораторіями: дослідження змивів з обладнання та виробів медичного призначення, контроль стерильності інструментарію, перев’язувального матеріалу, контроль стерилізуючої та дезінфікуючої апаратури,  бактеріологічний контроль повітря, тощо. У разі їх відсутності ці дослідження проводяться на договірній основі в лабораторіях, які акредитовані на даний вид послуг.

Періодичність та обсяг лабораторного контролю визначається з урахуванням профілю та потужностей ЗОЗ (хірургічного, акушерського, терапевтичного, амбулаторно-поліклінічного, тощо) у відповідності до чинного законодавства.

Дані мікробіологічного моніторингу (наявність та видовий спектр збудників ВЛІ, колонізуючих агентів, антибіотикорезистентність, дезрезистентність, тощо) є підставою для реальної оцінки санітарно-гігієнічного і протиепідемічного режиму у закладі, контрольованого призначення антибактеріальних препаратів для емпіричної антибіотикотерапії й періоперативної антибіотикопрофілактики, корекції профілактичних, протиепідемічних та дезінфекційно-стерилізаційних заходів.

За рахунок зменшення витрат на придбання неефективних дезінфектантів та антисептиків, медикаментів, лікування ускладнень, скорочення строків перебування пацієнтів у стаціонарі    значно підвищується економічність та  ефективність медичної допомоги.

У складі ДУ «Харківський ОЛЦ МОЗ України» функціонують бактеріологічна і вірусологічна лабораторії, які акредитовані  Національним агентством з акредитації України   відповідно до вимог ДСТУ ISO/IEC, мають сучасне обладнання, широкий спектр досліджень, висококваліфікованих спеціалістів.

Пропонуємо співпрацю! Детальніше за тел.відділення дезінфектології: 3150143.