Пік активності кліщів у природі припадає на травень-червень, коли відмічається ще не спекотна погода.  Відпочинок на природі і дачних ділянках несе загрозу бути укушеним кліщем та інфікуватися збудниками багатьох хвороб, з яких у Харківській області найбільш поширений іксодовий кліщовий бореліоз.

В області за результатами багаторічного моніторингу визначено 445 територій, де є природні осередки цієї інфекції. У 2018 році рівень інфікованості кліщів бореліями  збільшився до 11,4% з 9,5% у 2017році.

У минулому році серед населення області було зареєстровано 351 випадок іксодового кліщового бореліозу або хвороби Лайма. На території м. Харкова (Лісопарк, Саржин Яр, сел. П’ятихатки, лісопосадки біля окружної дороги на Олексіївці тощо) інфікувались 66 захворілих, в районах області – 259 (з них в рекреаційних зонах р. Сіверський Донець у Зміївському районі – 11, рекреаційній зоні біля смт. Старий Салтів Вовчанського району – 13).

У поточному році вже зареєстровано 14 випадків хвороби Лайма, ще 11 особам встановлено попередній діагноз  та проводиться обстеження.

Очікується підвищення чисельності іксодових  кліщів. Прохолодна погода дещо зменшила їх активність, але з підвищенням температури ризик присмоктування кліщів значно збільшується.

Щоб попередити присмоктування кліщів бажано перед заходом в ліс, лісосмугу, рекреаційну зону обробити поверхню тіла та одяг аерозолем-репелентом для відлякування кліщів та максимально закрити одягом (бажано світлого кольору) відкриті ділянки тіла. Проводьте кожні 1-2 години само- та взаємоогляд на наявність кліщів. Після приходу додому обов’язково огляньте домашніх тварин, які були з вами на прогулянці,  потрібно стряхнути  над білим папером принесенні букети польових квітів та лікарських трав, випрати одяг.

Через малий розмір кліща його можна виявити на тілі не одразу, а  лише через декілька днів після відвідування природи, тому продовжуйте взаємо огляд. У разі присмоктування кліща треба його якомога швидше видалити, краще це зробити в медичній установі.

Довідково. Хвороба Лайма  –  це трансмісивне, природно-осередкове інфекційне захворювання, характеризується переважним ураженням шкіри (у вигляді мігруючої еритеми), нервової системи, опорно-рухового апарату,  порушенням серцевої діяльності. У 7,1 – 9,7% захворілих не виникає еритеми в місці укусу кліща. У разі несвоєчасного лікування набуває хронічного рецидивуючого перебігу та стає майже не виліковною.