Інфекційна загроза від гризунів.

Безымянный

Гризуни мають велике епідеміологічне значення —  є джерелом та переносником збудників більш ніж 40 інфекційних хвороб (чума, туляремія, кліщовий поворотний тиф (спіротехоз), пацюковий рикетсіоз, ку-гарячка, лептоспіроз, лістеріоз, лімфоцетарний хоріоменінгіт, дерматомікоз, сальмонельоз, трихінельоз, сказ, содоку, везикульозний рикетсіоз, ієрсиніоз, тощо). Відомо близько двох тисяч видів гризунів, які поширені по всій земній кулі (крім Антарктиди):  в лісах, степах, пустелях, горах, плоскогір’ях, багнистих місцевостях, у водоймах, заселяють міста та села.

Більшість видів гризунів проявляють біологічну активність протягом всього року, окремі види гризунів (ховрахи, бабаки) в несприятливий для них сезон впадають у стан анабіозу (сплячка).

На основі екологічних особливостей гризунів поділяють на:

  • синантропних (мешкають в домогосподарствах людини – сірий(рудий) та чорний щури, хатня миша);
  • напівсинантропних (мешкають поряд з населеними пунктами, на території, освоєній людиною – водяна полівка (водяний щур), ондатра, звичайна полівка);
  • диких (мешкають на територіях неосвоєних людиною – бабак, ховрах, піщанка, польова миша, лісова миша, бурундук).

Найважливішими в епідеміологічному відношенні, згідно з біологічною класифікацією гризунів, є види гризунів, які належать до родин мишачих (сірий і чорний щури, хатня миша), білячих (бабак, тарбаган, бурундук, ховрахи), хом’якових (польова і лісова миші, водяний щур, деякі види піщанок), тушканчиків (земляний заєць)  та зайцеподібних (заєць русак і заєць біляк).

Комплекс заходів, спрямованих на боротьбу з гризунами називають дератизацією.

Боротьба з гризунами здійснюється у двох напрямках: профілактичному та винищувальному.  Профілактичні заходи, які спрямовані на створення таких умов, за яких існування гризунів на території проживання людини стає неможливим  — підтримка чистоти, упорядкування, забезпечення гризунонепроникненості в домогосподарствах та промислових підприємствах, тощо.

Винищувальні заходи спрямовані на знищення гризунів, які вже заселили ті чи інші об’єкти. З цією метою використовуються механічні, хімічні, та біологічні методи або комбінації цих методів.

До механічних методів  відносять використання ультразвукових відлякувачів, пасток, капканів, клейової маси, розкопування нір, заливання їх водою.

Хімічний метод — це використання ратицидів-отрутопринад, які за механізмом проникнення в організм гризунів поділяються  на кишкові (проникають через кишківник) та фумінганти (проникають через дихальні шляхи гризунів).

Біологічний метод дератизації передбачає використання природних ворогів гризунів (собаки, кішки).

Найбільш ефективним методом боротьби з щурами на сьогоднішній день є застосування  отрутопринад.

Але при цьому варто пам’ятати: препарати, придбані в місцях несанкціонованої торгівлі не тільки не гарантують позитивний результат, а й несуть потенційну загрозу здоров’ю та життю людини!!!

Фахівці відділення дезінфектології  ДУ «Харківського обласного лабораторного центру МОЗ України» якісно проводять боротьбу з гризунами відповідно до вимог санітарно-епідеміологічного законодавства лише гарантованими, зареєстрованими у чинному порядку та дозволеними до використання  засобами.

Профілактичні заходи проводяться на  договірній основі.

Тільки професіонали можуть гарантувати якість та безпеку виконаних робіт!

Детальніше звертайтеся за тел. відділення дезінфектології: 3150143