БУЛІМІЯ

Булімія – клінічний симптом, патологічно підвищене відчуття голоду, який характеризується  імпульсивним одномоментним переїданням та “очищенням” організму від спожитого, що супроводжується слабкістю і дискомфортом у надчеревній ділянці.

У психіатрії цей патологічний стан часто називають нервова булімія. Нервова булімія часто поєднується з анорексією або ожирінням. Розлад часто починається у підлітковому чи молодіжному віці, хоча може розвинутись і у дорослих людей. Пік захворюваності припадає на 15–30 років.

Основні симптоми та прояви булімії:

  • регулярні епізоди переїдання, під час яких людина споживає велику кількість їжі;
  • спроби компенсації. Після переїдання йдуть спроби позбутися спожитих калорій шляхом викликання блювання, застосування проносних, діуретиків або інтенсивних фізичних навантажень;
  • надмірна турбота про зовнішність та вагу. Постійне невдоволення своєю зовнішністю та вагою, що призводить до частих вагових коливань;
  • спотворене сприйняття власного тіла. Людям з нервовою булімією здається, що їхнє тіло більш товсте, ніж воно є насправді;
  • почуття провини та сорому. Почуття провини та сорому після кожного епізоду переїдання та наступної компенсації;
  • соціальне відчуження. Уникнення їжі у громадських місцях або відмова від участі у соціальних подіях, пов’язаних із їжею;
  • неправильне харчування. Часті зміни раціону та постійні спроби дотримання суворих дієт ще більше провокують переїдання;
  • проблеми зі здоров’ям. Ушкодження зубів та ясен через часте викликання блювання, порушення роботи шлунково-кишкового тракту, порушення менструального циклу у жінок, дегідратація та порушення електролітного балансу;
  • психічні проблеми. Депресія, тривога, низька самооцінка, можливо, залежність від алкоголю чи наркотиків.

Немає конкретного способу запобігти булімії. Але оскільки ця хвороба має також і соціальні причини, то профілактику треба починати з дитинства. Важливі атмосфера та харчова культура в родині. Привчайте дітей до здорового способу життя. Навчайте їх любити та приймати себе та своє тіло незалежно від ваги. Виховуйте в дітях впевненість у собі.

Якщо людина усвідомлює, що у неї порушена харчова поведінка, необхідно звернутися до психотерапевта. Чим раніше фахівець діагностує стан пацієнта та призначить лікування, тим нижчою є ймовірність настання негативних наслідків булімії.

Дбайте про себе та близьких! Будьте здорові!