Міфи про самоушкодження

Із самоушкодженням пов’язано багато міфів, оскільки ця тема табуйована і про неї рідко говорять. Наводимо основні міфи про самоушкодження та їх спростування.

Міф #1: «Людина, яка завдає собі шкоди, лише шукає уваги». Насправді ця поведінка має набагато глибше коріння. Багато людей, які завдають собі шкоди, можуть ні з ким не говорити про те, через що вони проходять, і їм може бути складно попросити про допомогу. Вони діють так через надмір емоцій та напруги, з якими важко впоратися.

Міф #2: «Самоушкодження — це прояв готичної субкультури». Самоушкоджувальна поведінка може бути у будь-якої людини, незалежно від її приналежності до субкультури.

Міф #3: «Лише дівчата завдають собі шкоди» Незважаючи на те, що представники жіночої статі більш схильні до самоушкоджувальної поведінки, важливо памʼятати, що до неї вдаються й чоловіки.

Міф #4: «Люди, які завдають собі шкоди, отримують від цього задоволення». Немає доказів того, що люди, які завдають собі шкоди, відчувають біль менше, ніж будь-хто інший. Іноді люди можуть почуватися внутрішньо заціпенілими, і біль є способом, який дозволяє їм відчути себе живими. Для інших завдання собі шкоди може бути формою покарання, коли вони переживають провину.

Міф #5: «Люди, які завдають собі шкоди, схильні до самогубства». Для багатьох людей самоушкодження означає спробу впоратися з важкими почуттями та обставинами. Утім самоушкодження важливо завжди сприймати серйозно, оскільки  вони можуть призвести до суїцидальної поведінки.

Не варто засуджувати чи боятися такої поведінки, якщо помітили її у близької людини. Намагайтеся всіляко підтримати людину, не бійтеся спробувати поговорити з нею про її переживання. Дайте зрозуміти, що ви хочете допомогти їй.

Якщо ви доросла людина, у разі появи у вас самоушкоджувальної поведінки, зверніться за допомогою до сімейного лікаря або до фахівця з психічної допомоги.

Якщо ви неповнолітній – попросіть допомоги у батьків чи дорослих, яким ви довіряєте.

Якщо ви спеціаліст (сімейний лікар, соціальний працівник, педагог, священник або інший представник допомагаючих професій) ви можете розповісти батькам та дітям/підліткам про самоушкоджувальну поведінку та допомогти з плануванням надання підтримки.

Центр громадського здоров’я України

#висловлюйдумки