Як допомогти собі при самоушкодженні

Продовжуємо серію публікацій, присвячених проблемі самоушкодження. Нагадуємо, що самоушкодження – це навмисне заподіяння собі фізичної шкоди з метою саморегуляції емоційних переживань, а не спроба суїциду. Розглянемо основні шляхи вирішення цієї проблеми.

Зберігайте безпеку. Рани та травми будь-якого типу можуть бути небезпечними і несуть ризик інфікування, тому за ними потрібно доглядати.  Важливо дозволити комусь підтримати вас з медичної точки зору в момент кризи.

Створіть “безпечну скриньку” в своєму телефоні, наприклад, в нотатнику. Вона допоможе вам пережити часи, коли вас переповнюють емоції, і ви відчуваєте бажання нашкодити собі. Наповніть її речами, які роблять вас щасливими і спокійними, щоб допомогти вам подолати ці почуття. Наприклад, зробіть список лінків на вашу улюблену музику, подкасти, книги, фільми, кросворди чи інші ігри.

Коли вас переповнюють почуття, з якими ви не можете впоратися, поговоріть з друзями, з кимось з сім’ї.

Уникайте алкоголю та наркотиків. Вживаючи їх люди намагаються змінити свій настрій чи позбутися певних емоцій і почуттів. Утім їхній ефект лише тимчасовий і може призвести до погіршення самопочуття. Вживання алкоголю або наркотиків може викликати відчуття депресії чи тривоги, що в свою чергу знизить вашу реакцію стримування фізично, і може призвести вас до заподіяння собі шкоди.

Робіть щось, що робить вас щасливими. Це може бути спорт або хобі, які вам подобається. Це може бути щось, що приносить вам задоволення і допомагає вам піклуватися про своє психічне здоров’я наприклад, написання текстів, прогулянки, катання на велосипеді, танці, спів, малювання, інше. Це сприяє покращенню вашої самооцінки та може допомогти вам згадати, що ви є важливими і цінними.

Не будьте надто суворими до себе. Ви можете вимагати від себе  робити все найкраще або відчувати, що все, що ви робите, не є досить добре. Намагайтеся не бути суворими щодо себе, не намагайтеся робити все ідеально.

Не варто засуджувати чи боятися такої поведінки, якщо помітили її у близької людини. Намагайтеся всіляко підтримати людину, не бійтеся спробувати поговорити з нею про її переживання. Дайте зрозуміти, що ви хочете допомогти їй.

Якщо ви доросла людина, то у разі появи у вас самоушкоджувальної поведінки, зверніться за допомогою до сімейного лікаря або до фахівця з психічної допомоги.

Якщо ви неповнолітній – попросіть допомоги у батьків чи дорослих, яким ви довіряєте.

Якщо ви спеціаліст (сімейний лікар, соціальний працівник, педагог, священник або інший представник допомагаючих професій) ви можете розповісти батькам та дітям/підліткам про самоушкоджувальну поведінку та допомогти з плануванням надання підтримки.

Центр громадського здоров’я України

#висловлюйдумки