Синантропні гризуни – це гризуни,  що живуть в населених пунктах, в житлах людини, в будівлях господарського призначення, –  сірий, чорний щурі, хатні миші.

Ведуть гризуни напівпідземний спосіб життя у глибоких норах. Харчуються ці тварини на поверхні, спричиняючи масу незручностей людині: забруднюють та псують продукти харчування і запаси зернових, руйнують культурні рослини, псують господарські, промислові,житлові споруди та інше.

Однак, найбільшої шкоди вони завдають людині як переносники різних захворювань. Хвороби, які передаються щурами і мишами людині, належать до числа небезпечних інфекційних захворювань. Вони можуть передаватися як від паразитів, які переносяться щурами та мишами (кліщі, блохи), так і через забруднені послідами воду і продукти споживання. Найбільш небезпечні захворювання, які поширюються гризунами- це чума, сказ, туляремія, лептоспіроз, токсокароз, содоку, лейшманіоз, зворотній тиф, рикетсіози, лямбліоз, енцефаліти, геморагічна лихоманка та інше. Актуальною проблемою стає все більш активне поширення щурів і мишей як в сільській так і в  міській місцевостях.

Існує декілька ознак того, що у будівлі завелися гризуни. Найбільш очевидним є писк. Щури і миші гризуть дерево та проводку, а також можуть лазити по стінах. Послід гризунів зазвичай можна знайти біля стін, за предметами та поблизу запасів їжі. Там, де пройшлися миші та щури, не буде слідів пилу, особливо біля стін та на полицях. Довкола зовнішніх стін будівлі будуть сліди підкопів, через які гризуни намагаються дістатися їжі й тепла. На трубах та балках можна помітити масні сліди від жиру й бруду, який пристав до шерсті тварин — це також знак наявності гризунів. Зазвичай гризуни виходять у помешкання вночі, коли там тихо, переважно користуються одним і тим самим маршрутом, який можна відстежити за наявністю посліду.

Убезпечити свою оселю від гризунів можна за допомогою попереджувальних робіт: створення будь-якої твердої перешкоди довкола оселі, господарських споруд, стінки якої гризуни не зможуть прогризти; очищення приміщення від сміття, старого приладдя, брухту; перекриття доступу до їжі та води,  забезпечення  кращого доступу до місць проживання гризунів природним хижакам.

За необхідності потрібно застосовувати фізичні й хімічні методи боротьби зі шкідниками. Фізичні методи, наприклад пастки, є ефективним засобом позбавлення від невеликих популяцій гризунів, що оселилися в коморі або довкола неї. Існують різні типи пасток, які можна використовувати для боротьби зі шкідниками. Найбільш поширеними є звичайні мишоловки. Щоб заманити щурів чи мишей у цю пастку, помістіть у неї шматочки їжі та встановіть мишоловку біля дверей або стіни на 4-5 днів. Клейові пастки також досить ефективні і використовуються за аналогічним принципом. Проте їх ефективність може погіршитися через потрапляння пилу на клей. Існують також звукові пристрої, як правило ультразвукові, які змушують гризунів тікати з приміщення, не чинячи їм фізичної шкоди.

Інший спосіб боротьби з гризунами, більш радикальний, — це використання родентицидів. Родентициди (отрутопринади) — це хімічні речовини, які використовуються для знищення гризунів. Активні інгредієнти родентицидів можуть бути класифіковані на три категорії: гострі, напівгострі і пролонгованої дії. Гострі родентициди мають швидку дію й справляються з задачею протягом 24 годин. Якщо споживається нелетальна доза гострих родентицидів, тоді гризуни проявляють обережність до приманки і більше її не їдять. Напівгострі родентициди викликають смерть через кілька днів. Смертельна доза родентициду може бути спожита в перший же прийом приманки, але гризуни продовжують її їсти, доки не помирають. Родентициди пролонгованої дії діють повільно і викликають смерть упродовж від 2-3 до 5-7 днів.

Варто пам’ятати: родентициди небезпечні для людей та домашніх тварин. Лише за умов придбання  препаратів та засобів в місцях санкціонованої торгівлі, чіткого виконання рекомендацій по їх застосуванню гарантується позитивний результат.