Поліомієліт – гостре інфекційне захворювання, яке характеризується ураженням центральної нервової системи, з виникненням парезів і паралічів, іноді може закінчуватися смертю хворого.

Збудник поліомієліту належить до роду ентеровірусів та існує у вигляді трьох незалежних типів   (I, II та III). Вірус стійкий у зовнішньому середовищі (у воді зберігається до 100 діб, у випорожненнях – до 6 міс.), добре переносить замороження та висушення. Не руйнується травним соком та антибіотиками. Гине при кип’ятінні, під впливом ультрафіолетового опромінення та дезінфекційних засобів.

Джерело інфекції – людина (хвора або вірусоносій), у якої збудник виділяється через верхні дихальні шляхи (кілька діб), а потім із випорожненнями (кілька тижнів, а іноді й місяців). Механізм передачі – фекально-оральний (через забруднені предмети побуту, руки, при вживанні контамінованих ентеровірусами овочів та фруктів) та аерозольний (при кашлі, чханні). Інкубаційний період після зараження поліовірусом триває від 4 до 35 днів. Захворюваність на поліомієліт переважає у літньо-осінні місяці. Частіше хворіють діти до 5 років. Перенесене захворювання залишає після себе стійкий, типоспецифічний імунітет.

При паралітичній формі захворювання починається гостро, з різкого підвищення температури тіла. Перші 3 доби хвороби пацієнти скаржаться на головний біль, нудоту, нежить, болі в горлі, іноді з’являються розлади травлення (закріп або діарея). Такі ознаки можуть бути розцінені, як гостре вірусне захворювання, хворі не звертаються до лікаря, навіть не підозрюючи, що це може бути поліомієліт. Симптоми можуть стихнути на кілька днів, після чого знову наступає погіршення стану, підсилюється головний біль, виникають болі у кінцівках і спині. Паралічі розпочинаються протягом декількох годин. У кінцівках відбувається зниження тонусу м’язів, активні рухи обмежені або повністю відсутні. Найчастіше відбувається параліч м’язів нижніх кінцівок, але іноді може розвитися параліч м’язів шиї й тулуба. З виникненням паралічів з’являються й м’язові болі.

При одужанні після поліомієліту функція вражених хворобою нервів та м’язів не відновлюється. У хворих розвиваються деформації хребта і кінцівок, що стають причиною інвалідності. Інші небезпечні ускладнення поліомієліту – пневмонія, міокардит, менінгіт, важкі шлунково-кишкові розлади з кровотечею, виразками, кишкова непрохідність.

Непаралітична (абортивна, стерта) форма поліомієліту протікає з появою нетривалої лихоманки, катаральних явищ (кашель, біль у горлі, нежить) і диспепсичних розладів (нудота, блювота, діарея).

Поліомієліт невиліковний. Вакцинація – це єдиний надійний спосіб запобігти поліомієліту. Щеплення проводиться відповідно до Календаря профілактичних щеплень, затвердженого в Україні, у 2, 4, 6 та 18 місяців, 6 і 14 років. В області є достатня кількість якісних і ефективних вакцин, закуплених за кошти державного бюджету. Усі вакцини є абсолютно безоплатними для дітей.

Існують два типи щеплень: оральною живою і інактивованою поліомієлітними вакцинами (ОПВ і ІПВ відповідно). ОПВ застосовується у вигляді крапель. Її вводять в організм закапуванням в рот. У ній містяться ослаблені, але живі віруси, які стимулюють формування в кишківнику місцевого імунітету. ІПВ складається з інактивованих вірусів, її вводять під шкіру або внутрішньом’язово.

Нажаль, багато батьків відмовляються від вакцинації, боячись розвитку у дитини ускладнень. Перед тим, як підписати відмову від щеплення, необхідно зважити всі «за» і «проти», оскільки відмовляючись від вакцинації, батьки залишають дитину без захисту від найнебезпечнішого захворювання. Закликаємо батьків вчасно вакцинувати дітей від поліомієліту та надолужити пропущені щеплення.