Короста та ї профілактика

Короста – заразне інфекційне захворювання шкіри, яке викликається коростяним кліщем (Sarcoptes sсabiеі).

Щороку у світі реєструють до 300 млн випадків корости, у Харківській області – 350-400 випадків.

Джерелом інфекцій є хвора на коросту людина. Зараження коростою, як правило, виникає при безпосередньому тісному тілесному контакті хворої людини зі здоровою або через речі, предмети побуту та особистої гігієни (постільну та натільну білизну, верхній одяг, рушники, мочалки, рукавички, печатки, тощо.). У дитячих організованих колективах коростяний кліщ може розповсюджуватись через іграшки, спортивний інвентар, письмові приналежності. При недотриманні санітарно -гігієнічного режиму можливе зараження у лазнях, готелях та поїздах.

Інкубаційний період при корості становить від 1 до 6 тижнів і залежить від стадії розвитку кліщів (запліднених самиць чи личинок), які попали на шкіру здорової людини.

Основними клінічними проявами корости є сильний свербіж, який посилюється у вечірній та нічний час, наявність коростяних ходів, висипів та розчухувань у характерних місцях висипання (бокові поверхні пальців рук, згинальні поверхні променево-зап’ясткових суглобів, долоні, внутрішні поверхні нижніх кінцівок, низ живота, область сідниць).

Сприяють поширенню корости скупчення людей, міграція населення, незадовільні санітарно-гігієнічні умови проживання, недотримання правил особистої гігієни та ін..

Діагноз корости встановлюється на підставі клінічної картини та знаходження коростяного кліща при лабораторних дослідженнях.

Лікування корости проводиться як в спеціалізованих закладах (скабіозоріях, шкіряно-венерологічних диспансерах) так і амбулаторно.

В осередках корости запроваджуються протиепідемічні заходи. Проводиться прання та кип’ятіння постільної та натільної білизни, рушників; камерна обробка матраців, подушок, ковдр; прасування (з обох боків) чи провітрювання на відкритому повітрі (впродовж 5 діб) верхнього одягу (плаття, кофти, костюми, пальта, шиби, куртки); щоденне вологе прибирання приміщень з застосуванням 1%-2% мильно – содового розчину.

При виникненні захворювання в організованому колективі, проводиться огляд контактних та диспансерне спостереження за ними протягом 1,5 місяців

Профілактика захворювання полягає у дотриманні санітарного – гігієнічного режиму на об’єктах, правил особистої гігієни, використанні предметів індивідуального користування (рушників, мочалок), натільної білизни, тощо.