Бруцельоз

Безымянный2

Бруцельоз — хронічна інфекція, яка передається від хворих тварин людині, з переважним ураженням опорно-рухового апарату, нервової та статевої систем.

Захворювання має широку розповсюдженість у світі, до того ж до збудника мають високу чутливість майже всі сільськогосподарські тварини.

Збудник передається людині найчастіше через вживання заражених продуктів (небезпечними є сирі молочні продукти, овеча бринза, кумис  тощо), рідше — контактно-побутовим шляхом. Захворювання може мати як професійний (у пастухів, фермерів, ветеринарів, працівників м’ясокомбінатів, тощо) так і непрофесійний характер. Бруцельоз не має яскравих специфічних клінічних проявів, тому може бути не діагностований на ранніх стадіях  та перейти у хронічну форму, яка призводить до інвалідізації та важко піддається лікуванню.

Бруцели стійкі до дії  зовнішніх впливів, у воді, сирі, зберігаються коло двох місяців, у вовні — до 4 місяців, швидко гинуть у кислому середовищі, при кип’ятінні та під дією дезінфікуючих препаратів.

Основне джерело інфекції для людини є дрібна й велика рогата худоба, свині. Найбільш характерною клінічною ознакою бруцельозу у тварин є аборт. Збудник потрапляє у зовнішнє середовище з виділеннями інфікованої тварини, контамінують підстилку, корм, воду в місцях водопою, де заражаються інші тварини. Хвора людина не представляє небезпеки для оточуючих.

Інкубаційний період від 1-го тижня до 2-х місяців –  починається з підвищення температури тіла до високих цифр, супроводжується ознобом, пітливістю, збільшенням печінки й селезінки, генералізованою лімфаденопатією, з’являються вогнищеві ураження у вигляді плекситів, артритів, невритів, уражень статевих залоз, тощо. Гострий бруцельоз може зрідка закінчитися видужанням, але як правило переходить у підгостру та хронічну форми. При хронічному бруцельозі в патологічний процес залучаються все нові і нові органи та системи.

В Харківській області за останнє  десятиріччя реєструвалися тільки завізні випадки бруцельозу, хворі інфікувалися поза межами України при вживані місцевих виробів з молока (сирів, бринзи) та недостатньо термічно обробленого м’яса. Захистити себе від цієї особливо небезпечної хвороби можливо додержуючись певних правил: молоко корів та кіз необхідно споживати після кип’ятіння або пастеризації, також молочні продукти повинні готуватись з термічно обробленого молока. Не захоплюйтесь екзотичними стравами з м’яса, якщо не впевненні в його якості.