У ці дні Україна і світ  відзначає 206-річницю з дня народження класика української поезії, символа українського національного духу – Тараса Шевченка. Його «Кобзар», поему «Гайдамаки» та поетичний цикл «Три літа» знають і цінують у всьому світі.

Поетична спадщина Кобзаря – це понад 240 творів, а живописна – приблизно 1200 робіт (олійних картин, акварелей, сепій, офортів, малюнків). Якби Шевченко не став геніальним поетом, то він був би відомий світові як великий український художник. Творчість Шевченка-поета й Шевченка-художника ідейно й тематично єдині, взаємопов’язані.

Поезію Тараса Шевченка перекладено більш ніж ста мовами світу. Кобзареві встановлено 1384 пам’ятники на території від Бразилії до Китаю. Більшість – 1256, розташовані на території України, майже півтори сотні розмістились у 35 країнах світу.            Пам’ятник Тарасові Григоровичу Шевченку в Харкові є одним із символів нашого міста, цей монумент вважається одним з найкращих пам’ятників Тарасові Шевченку у світі.

Нині в Україні 164 населені пункти названі на честь Тараса Шевченка.

Український майстер Микола Сядристий створив найменшу у світі книжку “Кобзар”, розміром трохи більше половини квадратного міліметра. Сторінки настільки тонкі, що перегортати їх можна лише кінчиком загостреного волоска. Зшито книгу павутинкою, а обкладинка зроблена з пелюстки безсмертника.

Шевченко для нас – це не тільки те, що вивчають, а й те, чим живуть, з чого черпають сили і надії. У  майбутнє він посилав заповіт синам свого народу:

Свою Україну любіть,

Любіть її… во время люте,

В останню тяжкую минуту

За неї Господа моліть.