Рекомендації щодо використання ультрафіолетового опромінення (уф) для дезінфекції
Найбільш доступним, дешевим, вивченим та популярним в Україні джерелом ультрафіолету є ртутні лампи низького тиску. 85% випромінювання цих ламп приходиться саме на довжину хвилі 254 нм, що пояснює їх відмінну бактерицидну дію. Сучасні бактерицидні ультрафіолетові лампи вже не утворюють озон, який шкідливо впливає на здоров’я людей.
Бактерицидні УФ-лампи використовують у складі УФ-опромінювачів. Наразі виділяють три типи: відкриті, екрановані та закриті (або рециркулятори). Тип опромінювача визначає особливості його використання. Якісний баласт опромінювача може збільшувати термін експлуатації бактерицидних ламп вдвічі і більше.
Відкриті УФ-опромінювачі
Ними опромінюють ультрафіолетом приміщення для дезінфекції повітря та поверхонь, за умови відсутності людей. Дезінфікуються ті місця, куди потрапляють прямі промені ультрафіолету. Місця та зони, куди не потрапляють прямі промені УФ, не дезінфікуються і їх часто називають «мертвими».
Саме через неможливість дезінфекції в «мертвих зонах» заборонено використовувати УФ-стерилізатори для дезінфекції медичних виробів.
УФ дезінфікує лише поверхні і не має проникаючої сили. Його корисність обмежена, коли мікроби розташовані всередині пилу, бруду, жиру або на «мертвих» ділянках робочих поверхонь. Тому відкриті УФ-опромінювачі ніколи не рекомендують, як єдиний засіб дезінфекції приміщень. Водночас, разом із мийно-дезінфікуючими засобами, дають гарний результат.
Відкриті УФ-опромінювачі бувають стаціонарні та пересувні. Треба ретельно обирати місце для стаціонарного відкритого УФ-опромінювача. Слід врахувати форму приміщення, розміщення меблів, основне місце робочого процесу.
Під час використання пересувного УФ-опромінювача для якісного рівня дезінфекції, зазвичай, використовують знезараження приміщення з декількох точок, поступово переміщуючи по ним пересувний опромінювач. Використання пересувних опромінювачів з великою кількістю бактерицидних УФ-ламп (4-6 та більше) дозволяє значно зменшити час дезінфекції приміщення.
Наразі в Україні немає жодного нормативно-правового документу, який би регламентував розрахунок часу роботи відкритого УФ-опромінювача (або знезараження приміщення за допомогою УФ).
Обґрунтованим методом розрахунку часу роботи відкритих опромінювачів є той, який враховує летальні дози УФ-мікроорганізмів, які можуть бути присутні в приміщенні, та інтенсивність УФ-випромінення у дальній від опромінювача точці приміщення.
Використання відкритих УФ-опромінювачів для дезінфекції повітря не є доцільним для профілактики інфекцій, які передаються через повітря, під час процедур, в яких відбувається тривала генерація інфекційного аерозолю.
Для приблизного розрахунку кількості відкритих УФ-опромінювачів є правило: 1-2,5 Вт потужності бактерицидної УФ лампи на 1 м3 об’єму приміщення.
Таким чином, відкриті УФ-опромінювачі підходять для дезінфекції повітря та поверхонь, як додатковий метод, після генерального або рутинного прибирання приміщень, під час їх підготовки до проведення маніпуляцій та процедур, що вимагають стерильних умов (в маніпуляційній, операційній тощо).
!!! Продовження матеріалу про УФ-очищення читайте у майбутньому пості, у четвер, 25 червня
Інформація з сайту МОЗ України