Раціональне використання засобів індивідуального захисту медичними працівниками

Коронавірус змінює світ. Людство вчиться жити в нових умовах, коли невидима небезпека змушує бути набагато обережнішими, ніж раніше. Це стосується і медичних працівників, які перебувають у постійному контакті з пацієнтами та проводять дезінфекційні заходи.

Для захисту та запобіганню інфікування COVID -19, в закладах охорони здоров’я необхідно проводити заходи, до яких відноситься і використання засобів індивідуального захисту (ЗІЗ). Їх обирають з огляду на характер взаємодії з пацієнтом та потенційний шлях інфікування.

Засоби індивідуального захисту повинні відповідати вимогам державних стандартів, мати позитивний висновок Державної санітарно-епідеміологічної експертизи та сертифікат якості.

У медицині ЗІЗ використовують для захисту слизових оболонок, дихальних шляхів, шкіри та одягу від контакту із збудниками інфекційних хвороб. Керівники закладів охорони здоров’я повинні забезпечити медичних працівників необхідною кількістю ЗІЗ та організувати навчання по їх використанню (правила вибору, одягання, знімання та утилізації). Кожен медичний працівник повинен вміти користуватися засобами індивідуального захисту, оцінювати ризики та вирішувати, який саме ЗІЗ і коли застосовувати.

До основних засобів індивідуального захисту відносяться: маска чи респіратор, халат (комбінезон), рукавички, захисні окуляри (захисний щиток).

Маска одноразового використання призначена для зменшення виділення збудників інфекційних хвороб з дихальних шляхів. Її слід надягати пацієнтам для зменення поширення інфекції у закритих приміщеннях; хворим, які мають респіраторні симптоми — кашель, нежить; здоровим людям, які перебувають у місцях великого скупчення людей. Маска також попереджує зайві дотики руками до обличчя. Ризик занесення інфекції на слизові значно зменшується.  Маску слід змінювати щойно вона стала вологою, або кожні 3-4 години. Не можна використовувати разову маску повторно.

Протиаерозольні респіратори, як правило, використовують  під час інтубації трахеї при штучній вентиляції легень, коли патогенні мікроорганізми потрапляють у повітря з дуже маленькими часточками — дрібнодисперсним аерозолем. У цих випадках необхідно використовувати респіратори класів захисту не нижче FFP2. Під час догляду за хворими зовнішня поверхня респіратора може забруднитися мікроорганізмами, тому їх можно використовувати лише як одноразовий засіб. Респіратор слід замінити щойно він став вологим. Зазвичай, виробники респіраторів зазначають максимальний термін використання — не більше восьми годин безперервної роботи або одна робоча зміна.

Халат (комбінезон) використовують для захисту шкіри та попередження забруднення одягу під час роботи. Халат має бути завдовжки до середини литок і з довгими рукавами. Він має бути світлого кольору, щоб легше можна було ідентифікувати забруднення, з еластичною манжетою, щоб рукави не закочувалися.

При підозрі або підтвердженому випадку інфікування коронавірусом, медичним працівникам рекомендовано використовувати нестерильні нітрилові рукавички з манжетою до середини передпліччя та захисні окуляри. Вони мають бути «закритого типу» та щільно прилягати до шкіри обличчя.

Слід пам’ятати, що для правильного використання та зниження ризиків інфікування потрібно чітко виконувати послідовність надягання та зняття засобів індивідуального захисту.