Всесвітній день без тютюну

т

У 1988 році Всесвітньою організацією охорони здоров’я на 42 сесії Світової асамблеї охорони здоров’я 31 травня оголошене Всесвітнім днем без тютюну (World No-Tobacco Day). Перед спільнотою всього світу було поставлено завдання – домогтися того, щоб у XXI столітті проблема тютюнопаління зникла.

Враховуючи  актуальність проблеми, по всьому cвіту постійно проводяться заходи, направлені на зменшення негативного впливу тютюнопаління: на законодавчому рівні вводяться заборони реклами цигарок, паління тютюну у громадських місцях, піднімаються податки на тютюнові вироби.

У 2003 році Всесвітня організація охорони здоров’я уклала Рамкову конвенцію боротьби з тютюном (РКБТ). Її підписало 172 країни світу. Тим самим вони визнали тютюнову пандемію у світі і зобов’язалися виконати ряд заходів, які мають сприяти зменшенню кількості курців, покращенню здоров’я населення планети та зниженню популярності куріння. Наразі РКБТ є головним світовим документом, в якому прописано стратегію боротьби з курінням.

В Україні також постійно проводяться заходи, направлені на зменшення тютюнопаління.

У березні  2006 року  Верховна Рада України  ратифікувала  Рамкову конвецію ВООЗ по боротьбі проти тютюну. Конвенція зобов’язує учасників вживати конкретних заходів, спрямованих на подолання тютюнової пандемії.

Наказом МОЗ України від 25.02.2011 № 105 затверджено перелік шкідливих речовин, що входять до складу тютюнових виробів та виділяються з тютюновим димом під час їх куріння. Цей перелік не є вичерпним, оскільки згідно з даними  ВООЗ з тютюновим  димом виділяється близько 1200 різних компонентів, причому половина з них мають отруйну дію. В перелік, затверджений наказом МОЗ України, входять 9 основних шкідливих речовин, кожна  з  яких  має негативний вплив на організм людини, а саме: 4-(N-нітрозометиламіно)-1-(3-піридил)-1-бутанон (NNK), N-нітрозонорнікотин (NNN), акролеїн, ацетальдегід, бензол, бенз(а)пірен, 1,3-бутадієн, монооксид вуглецю (чадний газ), формальдегід;

16 вересня 2012 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони реклами, спонсорства та стимулювання продажу тютюнових виробів». Згідно з цим законом реклама повинна зникнути у місцях продажу та Інтернеті. Як стверджують спеціалісти, рекламу тютюнових виробів варто замінити на рекламу здорового способу життя. У свою чергу, 16 грудня 2012 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення окремих положень про обмеження місць куріння тютюнових виробів», яким конкретизується перелік місць, де саме заборонено палити, уточнено вимоги до місць, відведених для паління, норми щодо фінансових санкцій до фізичних та юридичних осіб у разі порушення вимог законодавства та інші.

Проте, незважаючи на проведені заходи проблема паління тютюну залишається актуальною.

Відповідно до останнього звіту ВООЗ від 2019 року у світі налічується 1,1 мільярда курців. З них від хвороб, викликаних тютюнопалінням, щороку помирає 7 мільйонів людей. А за інформацією, озвученою під час брифінгу генерального директора ВООЗ Тедроса Адана Гебрейсуса 10 липня 2020 року, кількість залежних від тютюну людей у світі ще збільшилась і налічує близько 1,3 млрд, а щороку від тютюнової залежності помирає близько 8 млн. людей. Також директор ВООЗ звернув увагу, що за останніми дослідженнями тютюнозалежні люди більш вразливі до розвитку важких форм COVID-19, ніж ті, хто не мають такої залежності.

Рівень вживання тютюну серед мешканців Європи – найвищий у світі: палять близько 209 мільйонів людей (або 29%). У Європейському регіоні  майже 9 із 10 смертей від раку трахеї, бронхів і легенів пов’язані із вживанням тютюну.

Проблема тютюнопаління в Україні залишається вкрай напруженою. На сьогодні палить майже половина чоловіків працездатного віку в міській і 60 % в сільській місцевості. В Україні внаслідок паління щороку вмирають понад 85 тисяч людей. Середні показники тривалості життя курців в Україні на 10-12 років менші, ніж у людей, що не споживають тютюн. Тютюнопаління призводить до підвищення ризику виникнення більше ніж 25 хвороб. При цьому найбільше уражаються система органів дихання (може виникнути рак легенів, хронічний бронхіт), серцево-судинна система (ішемічна хвороба серця, гіпертонія), нервова система, шлунково-кишковий тракт, шкіра. У молодому віці, коли діти знаходяться у процесі статевого дозрівання, паління може негативно вплинути на формування репродуктивної системи організму. Особливо небезпечне куріння для вагітних жінок. При активному чи пасивному палінні тютюну шкідливі речовини тютюнового диму проникають через плаценту в кров плоду, отруюючи його і порушуючи нормальний розвиток. Звідси – передчасні пологи, викидні, народження мертвих дітей, різні аномалії розвитку. Куріння матері – причина гальмування фізичного і розумового розвитку новонародженої дитини. Існує сумна статистика, згідно з якою серед 100 новонароджених малят, матері яких під час вагітності палили, четверо помирають протягом першої доби після народження.

Крім негативного впливу на здоров’я людини тютюнопаління впливає на екологію. Недопалки є найпоширенішим видом сміття у світі – щороку у довкілля потрапляє близько 4,5 трильйона недопалків, що є дуже токсичним сміттям. Саме тліючі залишки від цигарок є найчастішою причиною лісових пожеж. Вирощування тютюну виснажує ґрунт, а токсичні пестициди та хімічні добрива, які використовуються, забруднюють ґрунтові води та річки. Окрім того, щороку у світі вирубується близько 200 га лісу для висівання тютюну на цій землі.

Нажаль, багато людей в Україні та світі наслідують цю шкідливу звичку від членів своєї родині або від друзів та публі чних кумірів. А потім ця звичка викликає сильну психологічну залежність і може залишитись на все життя.

Пам’ятайте, життя кожної людини важливе, і зміни приходять через усвідомлення кожним членом суспільства своєї відповідальності за своє здорове майбутнє та здоров’я своїх дітей.