Дезінфекція. Поняття, обгрунтування та правила.

дез

Дезінфекція (від «дез» – французька негативна приставка, «інфекція» – інфекція) – сукупність заходів, спрямованих на знищення мікроорганізмів у зовнішньому середовищі.

Метою дезінфекційних заходів є попередження поширення інфекційних захворювань, а завданням дезінфекції є переривання шляхів передачі інфекції від хворого оточуючим. Так як багато мікроорганізмів можуть залишатися життєздатними у зовнішньому середовищі тривалий час (наприклад, збудник туберкульозу, гепатиту А,скарлатини і ін.), речі, обстановка, білизна, інфіковані хворим, можуть стати фактором зараження. Рівень стійкості мікроорганізмів у навколишньому середовищі, а також  характеристики об’єктів знезараження диктують  вибір методу дезінфекції (фізичний та/або хімічний).

Розрізняють такі види дезінфекції:

  • вогнищева (поточна і заключна);
  • профілактична.

Вогнищева дезінфекція проводиться при наявності інфекційного захворювання. Поточна дезінфекція проводиться в присутності хворого багаторазово в процесі лікування до повного одужання. Заключна дезінфекція (ЗД) проводиться після ізоляції хворого (госпіталізації, одужання або смерті) з метою повного звільнення вогнища від збудника.

При проведенні ЗД необхідний диференційований підхід до кожної нозології і до кожного осередку (роль об’єктів навколишнього середовища в передачі інфекції різна). З літературних даних по мірі розширення і поглиблення знань про властивості збудників і шляхи передачі було встановлено, що ЗД необхідна тільки при тих хворобах, при яких тривалість збереження життєздатності збудників вимірюється термінами не менше 1-2 діб. Показниками проведеної ЗД є своєчасність, повнота і ефективність на даний момент часу. Епідеміологічна ефективність ЗД тим вище, чим швидше і якісно вона проведена після ізоляції джерела інфекції.

Поточна дезінфекція проводиться в присутності джерела інфекції (самим хворим або особами, які за ним доглядають) і спрямована на знищення збудників конкретної хвороби в міру їх виділення хворим або носієм. Заходи поточної дезінфекції призначаються і роз’яснюються лікуючим лікарем. Для проведення поточної дезінфекції підбираються найпростіші методи, поширюються пам’ятки та буклети з проведення поточної дезінфекції в осередках інфекційних захворювань.

Профілактична дезінфекція – це дезінфекція, яка проводиться поза зв’язком з епідемічними вогнищами в місцях ймовірного скупчення збудників інфекційних хвороб.

Основними об’єктами проведення профілактичної дезінфекції є:

  • заклади охорони здоров’я;
  • навчальні та культурно-освітні заклади;
  • місця загального користування, масового скупчення людей, проведення видовищних заходів (вокзали, пароплави, вагони, кінотеатри, гуртожитки, ринки і т.д.);
  • підприємства харчової промисловості, заклади торгівлі харчовими продуктами та громадського харчування;
  • водопровідні споруди;
  • перукарні, лазні, душові, плавальні басейни і т.і.;
  • підприємства, де зберігається і переробляється сировина тваринного походження.

Профілактичну дезінфекцію в залежності від характеру об’єкта проводять або самі господарські організації або підприємства профілактичної дезінфекції на договірній основі.

Відповідно до ст.33  Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» порядок проведення профілактичних, поточних і заключних дезінфекційних заходів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я з урахуванням особливостей збудників інфекційних хвороб, факторів передачі інфекції тощо.