Особливості застосування вакцин

Вакцинація

вакцинація щоденна

Вакцинація від COVID–19 допоможе вам сформувати імунітет до вірусу. У відповідь на введення вакцини організм певним чином формує імунну відповідь, яка захистить від важкого перебігу та ускладнень хвороби.

Відповідно до інструкції після вакцинації можуть проявлятися деякі побічні реакції.

Переважна більшість осіб відчуватимуть лише незначні ефекти, якщо вони взагалі будуть, які триватимуть тимчасово. Ці реакції є нормальними та минають за кілька годин/днів після вакцинації.

Після вакцинації необхідно спостерігати за пацієнтом протягом 30 хвилин на випадок виникнення алергічної реакції.

Загальні протипоказання:

  • Важка алергічна реакція на попередню дозу вакцини.
  • Гіперчутливість до одного з компонентів вакцини.
  • Гостре захворювання (температура тіла вище 38,5ºC).
  • Незначні інфекції, наприклад, застуда або субфебрильна температура, не повинні відміняти вакцинацію.

Протипоказання для застосування вакцини Comirnaty/Pfizer-BioNTech:

  • Наявність в минулому важкої алергічної реакції (наприклад, анафілаксії) на будь-який компонент вакцини, зокрема, відомої важкої алергічної реакції на поліетиленгліколь (ПЕГ) або родинні молекули.

Протипоказання для застосування вакцини CoronaVac/Sinovac Biotech:

  • Вагітність та годування грудьми;
  • Синдром Гійєна-Барре в анамнезі

Вакцинація від COVID–19 не спричинить захворювання.

Однак, існує ймовірність того, що ви отримаєте першу дозу вакцини вже інфікованим, коли симптоми хвороби ще не розвинулись.

Загальна слабкість або підвищення температури — це звичайна реакція на вакцину від COVID–19. Ці симптоми зникають через кілька днів після вакцинації.

Проте якщо у пацієнта з’явились характерні симптоми захворювання на COVID–19 — висока температура, постійний кашель, втрата нюху чи смаку — слід звернутися до сімейного лікаря для проведення обстеження на COVID–19.

Застосування вакцин проти COVID-19 може мати відмінності у таких груп пацієнтів:

Люди, які перехворіли або зараз хворіють на SARS-CoV-2

Дані клінічних випробувань вказують, що дозволені на даний момент вакцини проти COVID-19 можна безпечно вводити людям, які були інфіковані SARS-CoV-2 і вже одужали. При цьому проводити тестування для оцінки гострої інфекції SARS-CoV-2 або серологічне тестування не потрібно.

Вакцинація осіб, які мають задокументований COVID-19 в анамнезі, може бути відтермінована на 6 місяців від часу перебігу COVID-19.

За бажанням особи, яка підлягає вакцинації відповідно до груп пріоритетності, вакцинація може бути проведена раніше 6 місячного терміну при достатній кількості доз вакцини для забезпечення вакцинації осіб в даній групі пріоритетності, які не мають задокументованого COVID-19 в анамнезі.

Мінімальний інтервал після перенесеного COVID-19 та введенням вакцини визначається закінченням періоду ізоляції.

Люди, які раніше отримували пасивну терапію антитілами

На сьогодні відсутня повна інформація про безпеку та ефективність вакцин проти COVID-19 у людей, які отримували моноклональні антитіла або плазму донорів, що перехворіли, в межах лікування COVID-19. На основі прогнозованого періоду напіввиведення такої терапії та даних, які свідчать про те, що реінфекція є рідкістю протягом 90 днів після первинного зараження, вакцинацію слід відкласти щонайменше на 90 днів.

Це запобіжний захід, доки не з’явиться додаткова інформація, щоб уникнути потенційного втручання терапії антитілами в імунні реакції, викликані вакциною.

Ця рекомендація стосується людей, які отримують пасивну терапію антитілами до отримання будь-якої дози вакцини, та тих, хто отримує пасивну терапію антитілами після першої дози мРНК-вакцини, але до другої дози, і в цьому випадку другу дозу слід відкласти принаймні на 90 днів після отримання терапії антитілами.

Отримання пасивної терапії антитілами за останні 90 днів не є протипоказанням для прийому вакцини COVID-19.

Дози вакцини COVID-19, отримані протягом 90 днів після отримання пасивної терапії антитілами, не потрібно повторювати.

Для людей, які отримують терапію антитілами, неспецифічними для лікування COVID-19 (наприклад, внутрішньовенний імуноглобулін, RhoGAM), введення вакцин проти COVID-19 одночасно з отримання антитіловмісного продукту або в будь-який інтервал до або після цього навряд чи суттєво погіршить розвиток реакції захисних антитіл. Таким чином, не існує рекомендованого мінімального інтервалу між терапією антитілами, неспецифічною для лікування COVID-19 та вакцинації COVID-19.

Вакциновані люди, які згодом захворіли на COVID-19

Для вакцинованих людей, які захворіли на COVID-19 після повної імунізації, попереднє отримання вакцини проти COVID-19 не повинно впливати на рішення щодо лікування (включаючи використання моноклональних антитіл, реконвалесцентної плазми, противірусне лікування або введення кортикостероїдів) або терміни таких процедур.

Люди з ослабленим імунітетом

Люди з ВІЛ-інфекцією або іншими захворюваннями, що вражають імунітет, або люди, які приймають імунодепресивні ліки або терапію, можуть мати підвищений ризик розвитку серйозного захворювання COVID-19. На сьогодні інформації про безпечність та ефективність вакцини проти COVID-19 у цих групах немає. Однак вакцини проти COVID-19, дозволені до використання сьогодні, не є живими вакцинами,отже їх можна безпечно вводити людям зі зниженим імунітетом.

Люди з ослабленим імунітетом можуть отримати щеплення від COVID-19. Даних для інформування про оптимальні терміни вакцинації проти COVID-19 серед людей, які планують отримувати імуносупресивну терапію поки що недостатньо. Однак, виходячи із загальних передових практик вакцинації людей з ослабленим імунітетом, вакцинацію проти COVID-19 слід завершити принаймні за два тижні до початку імуносупресивної терапії.

Пацієнти, які перебувають на імуносупресивній терапії, все ще можуть отримати щеплення від COVID-19, навіть якщо немає можливості отримати дві дози вакцини. Під час ухвалення рішення про відстрочення імунодепресивної терапії для завершення вакцинації проти COVID-19, слід ураховувати ризики людини, що пов’язані з основною хворобою.

Тест на антитіла для оцінки імунітету до SARS-CoV-2 після вакцинації проти COVID-19 робити не потрібно.

Не потрібно ревакцинувати пацієнтів, які відновили імунну компетентність, якщо вони отримували вакцини проти COVID-19 під час хіміотерапії або лікування іншими імуносупресивними препаратами.

Рекомендації щодо повторної вакцинації або додаткових доз вакцин COVID-19 можуть бути оновлені за наявності додаткової інформації.

Люди з аутоімунними захворюваннями

Даних про безпеку та ефективність вакцин проти COVID-19 у людей з аутоімунними захворюваннями немає, хоча ці люди мали право на участь у клінічних випробуваннях мРНК-вакцини проти COVID-19. У учасників клінічних випробувань, які отримували вакцину проти COVID-19, відсутні дисбаланси у виникненні симптомів, що відповідають аутоімунним станам або запальним розладам, порівняно з групою, яка отримувала плацебо.

Тому особам з аутоімунним станом, які входять до групи, рекомендованої для вакцинації, можна пропонувати щеплення проти COVID-19.

Люди з синдромом Гійєна-Барре в анамнезі

Вакцину CoronaVac протипоказано використовувати для щеплення осіб з синдромом Гійєна-Барре.

Протягом клінічних випробувань мРНК-вакцин проти COVID-19 не було жодного повідомлення про випадки синдрому Гійєна-Барре. Під час клінічних випробувань вакцини Janssen повідомлялося про один випадок у учасника групи, яка отримувала вакцину, і так само про один випадок синдрому у групі, яка отримувала плацебо.

За невеликими винятками, загальні рекомендації Консультативного комітету з імунізації Центру з контролю та профілактики захворювань у США щодо імунізації не включають синдромом Гійєна-Барре в анамнезі як протипоказання або запобіжний захід для вакцинації.

Люди з синдромом Гійєна-Барре в анамнезі можуть отримати щеплення від COVID-19. Про будь-які випадки синдрому Гійєна-Барре після вакцинації проти COVID-19 слід повідомляти АІСФ.

Люди, які використовували чи використовують шкірні наповнювачі (філери)

Нерідко люди, які отримували дермальні філери, можуть відчувати набряк біля місця ін’єкції філера (зазвичай обличчя або губи) після введення дози мРНК-вакцини проти COVID-19. Набряк є тимчасовим і проходить під час медикаментозного лікування, включаючи терапію кортикостероїдами.

Вакцини COVID-19 можна вводити людям, які мають ін’єкційні шкірні наповнювачі, та не мають інших протипоказань та запобіжних заходів щодо вакцинації. Однак цим людям слід порадити звернутися до свого сімейного лікаря, якщо вони мають набряк на шкірному наповнювачі або поблизу нього після вакцинації.

Введення вакцини проти COVID‑19 одночасно з іншими вакцинами

Планову вакцинацію проти інших інфекційних захворювань рекомендується проводити через 28 днів після отримання другої дози вакцини проти COVID‑19. За потреби, зокрема, якщо вакцинація проти коронавірусної інфекції є перепоною для планової вакцинації за віком або схемою, цей термін може бути скороченим до 14 днів. Після отримання вакцинації проти інших інфекційних хвороб вакцинація від COVID‑19 може бути проведена через 14 днів. У разі недотримання зазначених рекомендацій і введення вакцини з меншим інтервалом часу дози вакцин будуть зараховані.

Серологічне тестування щодо COVID‑19 до та після вакцинації

Рутинне серологічне тестування не рекомендоване як перед, так і після щеплення вакциною проти COVID‑19.

Серологічне тестування як перед, так і після щеплення може бути проведене в разі, якщо його результати являтимуть собою науковий інтерес.

221

222