Виступ міністра охорони здоров’я Віктора Ляшка на спеціальній сесії Європейського регіонального комітету ВООЗ

МОЗ

Шановні учасники спеціальної сесії, шановні колеги, партнери.

Хочу розпочати свій виступ з подяки тим, хто підтримує Україну в цей непростий час.

Тим, хто надає гуманітарну допомогу.

Тим, хто приймає важкохворих українців.

Тим, хто піклується про біженців, які були вимушені покинути Україну, тікаючи від жахів війни.

Тим, хто у цей складний час відвідав Україну і побачив жахи війни на власні очі, а це – генеральний директор ВООЗ доктор Тедрос, директор європейського регіонального бюро ВООЗ Ханс Клюге, міністр охорони здоров’я Литви пан Дулькіс.

Повірте, в Україні глибоко цінують підтримку і сміливість, яку ви проявляєте, допомагаючи Україні.

Окремо хочу подякувати тим, хто підтримав заклик України до проведення цієї спеціальної сесії, і засудити тих, через кого ми вимушені її проводити – російську федерацію і республіку білорусь.

Я б дуже хотів, щоб ця спеціальна сесія щодо України була присвячена успіхам нашої країни в забезпеченні універсального доступу до медичної допомоги. Саме про це ми домовлялися з Ханс Клюге, коли мене призначили міністром.

Також ми могли б продемонструвати наш прорив у досягненні третьої цілі сталого розвитку Організації об’єднаних націй – забезпечення здорового способу життя та сприяння добробуту для всіх у будь-якому віці.

Але, на жаль, у нашому житті з’явилася нова трагічна дата – 24 лютого 2022 року.

Сотнями ракет о 4-й ранку цього дня російська федерація розбудила всю Україну. Ми почули моторошні вибухи. Ми зрозуміли: через десятиліття після Другої світової війни темрява повернулася в Україну. Російська федерація розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. Білорусь дозволила пускати російські ракети зі свої території на територію України.

І тепер в України, і в мене, міністра охорони здоров’я, є лише одна ціль – зупинити війну.

Вже 76 днів підряд російські терористи обстрілюють житлові квартали та цивільні об’єкти.

На сьогодні пошкоджено 600 закладів охорони здоров’я та понад 450 аптек.

101 лікарня зруйнована без можливості відновлення.

Майже 200 автомобілів екстреної медичної допомоги розстріляно чи захоплено.

За кожною цією цифрою життя сміливого українця. Життя того, хто вчасно не доїхав до лікарні, або кому не було куди їхати, або того, кого просто не пустили російські військові, й вони не змогли вчасно отримати належну медичну допомогу.

Росія тотально нехтує усіма нормами міжнародного права, ведучи війну, яка за своїм характером нічим не відрізняється від Першої світової війни.

Війни, яка вперше створила підстави говорити про глобальну безпеку та мир.

Разом із тим, війна дає мені, як яіністру країни, яка піддалася вторгненню і щоденно страждає, надзвичайну можливість – можливість говорити правду без огляду на політику та остраху бути зрозумілим неправильно.

Називати речі своїми іменами – надзвичайна гордість та особливий привілей українців, який, на жаль, доступний не всім. Зокрема його не мають ті, кого колись (до 24 лютого) я називав колегами – медики росії та білорусі.

Я вдячний Всесвітній організації охорони здоров’я, яка з 24 лютого зуміла змінити власну риторику і все більш жорстко виступає проти війни, яка суперечить всім гуманітарним принципам.

Війни, яка ставить під загрозу голоду кожного п’ятого жителя планети, а під загрозу ядерної війни – весь світ.

Я розумію, чому напередодні Генеральної асамблеї Всесвітньої організації охорони здоров’я Україні важко розраховувати на підтримку всіх ста дев’яносто чотирьох членів ВООЗ.

До когось ехо війни в Україні ще просто не докотилося. Для когось багаторічне втручання росії у внутрішню політику країни в принципі унеможливлює таку підтримку.

Проте в межах нашого Європейського регіону, в жодної країни немає і не може бути місця для виправдань. Сьогодні ми отримуємо військову чи санкційну підтримку від всіх країн регіону.

Тому я впевнений, що таку ж підтримку ми зможемо отримати і в питаннях охорони здоров’я!

Наше послання для цієї спеціальної сесії дуже просте – припинити вплив Росії у прийнятті рішень у сфері охорони здоров’я.

Нам всім варто зрозуміти – сьогодні участь росії, її медичних працівників, які жодного разу не висловили свою позицію проти війни, а навпаки, відкрито її підтримують, її політичного лідерства у будь-якому заході під егідою ВООЗ – це пляма на репутації організації. Це зневага роботи медиків України, 11 з яких вже ніколи, на жаль, не зможуть вийти на своє робоче місце.

Я можу годинами розповідати про героїчну роботу наших лікарів та медсестер під час війни. Але не зроблю цього сьогодні. Сьогодні я запрошу вас до України й запропоную просто поглянути їм в очі. Як це минулого тижня зробив доктор Тедрос. Повірте, ці емоції розкажуть вам більше, ніж мої слова.

Я ретельно ознайомився з заходами, які проводилися останні роки в москві, або які реалізуються Офісом неінфекційних хвороб ВООЗ, що там знаходиться.

Це, наприклад, спільний семінар з політик щодо продуктів харчування. І це в той час, коли українське зерно викрадається з окупованого півдня країни і ставить під загрозу голоду десятки націй світу. Ви нещодавно в Туреччині розглядали міграційну кризу, то я мушу вас запевнити, якщо не буде зупинена війна, то все, що було розглянуте, – стане реальністю.

Це рекомендації щодо ставлення дітей до питань здоров’я. І це тоді, коли понад 200 українських дітей вбито у війні, а виживших дітей в окупованих територіях втягують у створення пропагандистських матеріалів про війну.

Це питання травматизму – коли в Україні вже більше тисячі людей потребують протезування після втрати кінцівок, а розмінування територій і наслідки мінно-вибухових травм ми будемо відчувати ще принаймні 10 років.

Це психічне здоров’я – коли зґвалтування, позасудові страти та інші жахи окупації вже зафіксовані міжнародними спостерігачами, а також 7 мільйонів біженців, які покинули Україну. Ось що становить справжню загрозу для психічного здоров’я.

Цей список можна продовжувати нескінченно.

Кожен наступний пункт буде лише додатково доводити, що сьогодні, даючи місце росії в прийнятті рішень від імені ВООЗ – чи то через регіональні офіси, чи через членство у виконавчому комітеті – ми просто граємо в жорстоку гру росії, яка несе за собою тільки смерть, травми і страждання. Яка однією рукою стріляє, а іншою пропонує нафтові долари для розв’язання гуманітарних питань.

Це ще одна цеглинка, яка цементує мильну бульбашку, в якій живе вся росія, і де росія – визволитель, гарант світового миру й остання цитадель справедливості.

А насправді це лише ще один гібридний спосіб умиротворення агресора, який, як нас вчить історія, тільки погіршує ситуацію.

Резолюція «Надзвичайна ситуація у сфері охорони здоров’я в Україні та в сусідніх країнах, спричинена агресією Російської Федерації» – це найменший крок, який ми можемо зробити, щоб показати свою позицію.

Проєкт резолюції представлений Україною від імені держав-членів ЄС та Сполученого Королівства.

Після представлення документа його співавторами також виступили: Албанія, Андорра, Ісландія, Молдова, Монако, Норвегія, Сан Марино, Туреччина та Чорногорія.

Звертаємося до всіх країн-членів Європейського регіонального комітету підтримати представлений проєкт резолюції.

Держава-агресор має зрозуміти: період безкарності за вчинені нею дії закінчився.

Європа – це символ свободи, символ волі й символ чесності. Підтримайте Україну, і цим самим ви підтримаєте весь світ.

Інформація з сайту МОЗ України