Медичні відходи. Правила поводження.
Термін «медичні відходи» включає в себе такі види відходів, які утворюються внаслідок медичного обслуговування у закладах, що мають ліцензію на діяльність з медичної практики. В Україні поводження з медичними відходами регламентується наказом Міністерства охорони здоров’я України від 08.06.2015 №325 «Про затвердження Державних санітарно – протиепідемічних правил і норм щодо поводження з медичними відходами» зі змінами внесеними наказами МОЗ України:
– від 06.09.2022 №1602 «Про затвердження Змін до Державних санітарно – протиепідемічних правил і норм щодо поводження з медичними відходами»;
– від 14.11.2022 №2075 «Про внесення змін до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 06 вересня 2022 року №1602».
Ці правила і норми встановлюють загальні вимоги до поводження з медичними відходами в закладах охорони здоров’я та фізичними особами-підприємцями, які зареєстровані в установленому законом порядку та одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики.
Для організації поводження з відходами і щоденного контролю у закладі керівник призначає відповідальну особу.
Працівники не допускаються до виконання робіт з відходами без проведення навчання та проходження попереднього (при прийомі на роботу) та періодичних медичних оглядів відповідно до вимог законодавства України.
Медичні відходи можуть створити небезпеку для навколишнього природного середовища і здоров’я людини. В зв’язку з цим медичні відходи поділяються на такі категорії:
категорія A – побутові відходи (безпечні відходи);
категорія B – епідемічно (інфекційно) небезпечні відходи;
категорія C – токсикологічно небезпечні відходи;
категорія D – радіологічно небезпечні відходи.
Працівники, які контактують з медичними відходами, забезпечуються захисним взуттям та засобами індивідуального захисту, а саме:
– рукавичками захисними (захист від інфекційних агентів та хімічних речовин);
– фартухом захисним (водонепроникний, захист від інфекційних агентів та хімічних речовин);
– медичними (хірургічними) масками.
Система поводження з відходами складається з таких етапів:
– сортування відходів;
– нейтралізація або дезактивація відходів (за потреби);
– збирання відходів;
– маркування відходів;
– перенесення відходів у корпусні/міжкорпусні (накопичувальні) місця тимчасового зберігання в межах закладу (за потреби);
– оброблення або знешкодження відходів (за потреби та в разі наявності Ліцензії у закладу);
– транспортування відходів до об’єктів поводження з відходами, окрім відходів категорії D, поводження з якими регулюється законодавством України щодо поводження з радіоактивними відходами і нормами радіаційної безпеки.
Звертаємо увагу, що забороняється обробляти інфекційно небезпечні відходи категорії В дезінфекційними хімічними розчинами, окрім відходів – препаратів крові та біологічних рідин, у тому числі рідких біологічних відходів віваріїв, отриманих від хворих на особливо небезпечні або небезпечні інфекційні хвороби.
Основними методами оброблення відходів категорії В є:
– обробка насиченим водяним паром під тиском за допомогою парових стерилізаторів (автоклавів);
– інсинерація медичних відходів – процес спалювання медичних відходів у спеціальній печі (інсинераторі);
– кремація медичних відходів – процес спалювання органічних медичних відходів у спеціальній печі (крематорі);
– шредеризація відходів – подрібнення відходів на шматочки за допомогою спеціального пристрою (шредера).
Необхідно знати: використаний медичний інструмент (гострі предмети: голки, шприці, скальпелі та їх леза тощо) та інші інфіковані відходи несуть потенційну загрозу розповсюдження збудників інфекційних хвороб як в лікарняному середовищі, так і поза його межами. Хімічні та радіоактивні медичні відходи можуть забруднювати навколишнє середовище, що в кінцевому підсумку негативно впливає на здоров’я людини.
Отже, підвищення інформованості керівників та працівників закладів, де утворюються та тимчасово зберігаються медичні відходи, впровадження в практику безпечних механізмів поводження з ними , мінімізує негативний вплив медичних відходів на життя і здоров’я населення та довкілля.