Чимало хто з нас зустрічав дітей у зелену крапинку, які викликали посмішку та милування! Чомусь у суспільства склалася думка про вітрянку (саме так називають вітряну віспу) як про легку інфекцію, проте це даремно.

Вітряна віспа є однією з найпоширеніших інфекційних хвороб серед дітей, оскільки сприйнятливість людського організму до вірусу вітряної віспи становить практично 100%. Вважається, що близько 90% усіх жителів світу переносять це захворювання до 15 років, проте найчастіше хворіють діти дошкільного віку (3 – 4 роки).

Вітряна віспа – це гостре інфекційне захворювання, яке характеризується лихоманкою, помірно вираженою інтоксикацією та характерним висипом на шкірі та слизових оболонках у вигляді пухирців.

Збудником захворювання є вірус, який активізується з настанням осінньо-зимового сезону, що пов’язано з тривалим перебуванням дітей у закритих приміщеннях і зниженням опірності їх організму до інфекційних захворювань.

Джерелом інфекції є людина хвора на вітряну віспу. Від людини до людини вірус передається повітряно – краплинним шляхом при чханні, кашлі, розмові та досить швидко поширюється, а вірогідність захворіти при контакті з хворим становить майже 90%. Заразитися вітряною віспою можна, як перебуваючи в одному приміщенні з хворим, так і на різних поверхах будівлі. Можливий і внутрішньоутробний шлях передачі (від матері до плоду). При інфікуванні жінок у перші місяці вагітності у новонароджених може розвинутись синдром вродженої вітряної віспи.

Зазвичай початок захворювання схожий на застуду і розпочинається з підвищення температури до 38⁰С і вище, головного болю; з’являється слабкість, в’ялість, втрата апетиту. Через кілька днів на шкірі тулуба, обличчя, кінцівок, волосистої частини голови, слизової оболонки ротової порожнини з’являються рожеві плями, які через деякий час перетворюються на невеликі пухирці наповнені прозорою рідиною (так звані везикули). Через 1–3 дні везикули підсихають, на їхньому місці утворюються бурі кірочки, які відпадають через 1–3 тижні і не залишають слідів. Одночасно з підсиханням елементів висипу знижується температура тіла і поліпшується загальний стан хворого.

Незважаючи на здебільшого легкий перебіг вітряної віспи, ускладнення її небезпечні. Найбільш частим ускладненням вітряної віспи є приєднання бактеріальної інфекції (при розчісуванні везикул) в результаті чого виникають стрептодермія, флегмони, абсцес, лімфаденіт, стоматит, кон’юнктивіт, кератит. Але найважчими ускладненнями є пневмонія, енцефаліт, менінгоенцефаліт, параліч лицьового нерва та ін..

Після перенесеної інфекції збудник, без будь-яких клінічних проявів, може роками зберігатися в організмі та провокувати у старшому віці оперізуючий лишай.

З метою попередження захворювання необхідно уникати контакту з хворими на вітряну віспу або оперізуючий лишай.

Проте, найбільш ефективним засобом захисту є вакцинація. Щеплення проти вітряної віспи внесені до Календаря профілактичних щеплень в Україні як рекомендовані. До груп, яким рекомендовано щеплення відносяться: здорові діти, які досягли 12-місячного віку і не хворіли на вітряну віспу, діти при вступі до дитячого навчального закладу та школи; працівники охорони здоров’я та освіти, які мають високий ризик інфікування.

В Україні зареєстрована вакцина «Варілрикс». Курс щеплень складається з двох доз з оптимальним інтервалом у 6 тижнів.