Інфекційний мононуклеоз або «хвороба поцілунків»

Інфекційний мононуклеоз – це вірусна інфекція, для якої характерні ураження лімфатичних вузлів, печінки та селезінки, мигдаликів. Викликає хворобу вірус Епштейна-Барр, який є близьким «родичем» вірусу герпесу. Прояви інфекційного мононуклеозу схожі на ангіну та звичайну застуду. Тому мононуклеоз часто залишається нерозпізнаним, і батьки починають бити тривогу лише тоді, коли стикаються з наслідками хвороби.

Від людини до людини вірус передається  повітряно – крапельним і контактно-побутовим шляхом. Діти заражаються через посуд, іграшки, забруднені слиною хворої людини, а ось підлітки та молодь можуть «підхопити» вірус з поцілунками, недаремно інфекційний мононуклеоз називають «хворобою поцілунків». Також, вірус може передаватися через плаценту від матері до плоду і з молоком матері.

Після зараження вірус живе все життя в лімфатичній системі та слині, а людина, яка перехворіла, стає його довічним носієм. Вірус активується на тлі зниженого імунітету, після переохолодження, перенесених захворювань та стресу.

Інкубаційний період триває від 20 до 50 днів. Захворювання починається гостро, з  підйому температури до 38-39°С. Хворі скаржаться на головний біль, нежить, осиплість голосу, загальну слабкість. У хворого збільшуються всі лімфатичні вузли, особливо на шиї. Їх збільшення помітні неозброєним оком, при натисканні вони безболісні. Незважаючи на запальні зміни, болю у горлі зазвичай немає (або він незначний), виділення з носа теж відсутні.

У розпал хвороби у деяких хворих можуть з’являютися плямисті яскраво – червоні висипання на шкірі, схожі на алергічні. Тримається висип 6-14 днів і проходить самостійно без будь-якого лікування.

Перебіг інфекційного мононуклеозу зазвичай триває 2-4 тижні та закінчується повним одужанням. Водночас захворювання може зумовити небезпечні для життя ускладнення, зокрема пневмонії, отити, у важких випадках – розриви селезінки, анемії. Імунітет після перенесеного захворювання стійкий.

При перших ознаках хвороби необхідно обов’язково звертатися до лікаря, а не займатися самолікуванням, адже встановити діагноз без динамічного нагляду та лабораторного обстеження хворого неможливо.

Специфічної профілактики хвороби наразі не існує. Однак відомо, що міцний імунітет – непоганий захист, в тому числі і від інфекційного мононуклеозу. Як цей захист створити? Вести активний спосіб життя, харчуватися повноцінно, збалансовано, не перевантажувати організм, дотримуватися правил особистої гігієни, розумного розпорядку дня, в якому враховані і повноцінний сон, і відпочинок.