Ентеровірусні інфекції – це група гострих вірусних  інфекційних захворювань, характерною особливістю яких є різноманіття клінічних форм: від безсимптомного перебігу чи незначної гарячки до менінгоенцефаліту та міокардиту.

Захворювання поширене у всіх країнах світу, найбільша кількість хворих реєструється у період з кінця літа – на початку осені, особливо серед дітей молодшої вікової групи.

Збудниками ентеровірусних інфекцій є значна група вірусів, які досить стійкі до низьких температур та заморожування і швидко гинуть від дії ультрафіолетового опромінення.

Джерелом інфекції є хвора людина або вірусоносій, який виділяє збудника в довкілля з випорожненнями. Передається вірус через забруднені руки, при заковтуванні води під час купання у басейнах та відкритих водоймах. Менше відбувається поширення вірусу під час розмови, кашлю, чхання. Можлива передача вірусу й через плаценту від матері до дитини.

На початку захворювання симптоми ентеровірусної інфекції схожі на гостру респіраторну вірусну інфекцію. Підвищується температури тіла, з’являється загальна слабкість, почервоніння та болі у горлі. Згодом, в залежності від клінічної форми, виникають характерні ознаки: висипка на мигдаликах, у ротовій порожнині, на долонях та ступнях, обличчі та тулубі; головний біль, біль у м’язах; блювота. При тяжких ураженнях виникають судоми, біль в області серця, паралічі та парези. Особливо тяжко протікає захворювання у новонароджених.

Специфічних заходів профілактики ентеровірусних інфекцій не існує.

Щоб уникнути захворювання необхідно:

• дотримуватись правил особистої гігієни, ретельно мити руки з милом перед приготуванням та вживанням їжі, після повернення з вулиці та після кожного відвідування туалету;
• використовувати для пиття, приготування їжі питну фасовану або кип’ячену воду;
• ретельно мити та обдавати окропом фрукти та овочі, особливо перед споживанням їх у сирому вигляді;
• не заковтувати воду під час купання у басейнах та відкритих водоймах;
• дотримуватись правил респіраторної гігієни: прикривати рот і ніс під час кашлю або чхання за допомогою одноразових серветок та не застосовувати їх повторно; у разі відсутності серветок – чхати і кашляти в згин ліктя. Після кожного акту кашлю або чхання мити руки з милом або обробляти спиртовмісним антисептиком.