Черевний тиф – чи забута проблема?

картинка

У період воєнних дій, наслідками яких є зруйновані системи водопостачання та водовідведення, погіршення якості питної води або взагалі її відсутність, неможливість дотримання елементарних санітарних норм та особистої гігієни значно підвищуються ризики виникнення та розповсюдження інфекційних хвороб, зокрема черевного тифу.

Щорічно в світі на черевний тиф хворіє близько 33 млн людей. Поширенню хвороби сприяють низький соціальний і санітарно-гігієнічний рівень населення.  В Україні за останні 5 років в різних регіонах зареєстровано 11 випадків черевного тифу, у Харківській області випадки захворювання не реєструвались.

Черевний тиф – гостре інфекційне захворювання, збудником якого є  різні форми черевнотифозних бактерій. Бактерії здатні зберігати життєдіяльність у навколишньому середовищі до декількох місяців, легко переносять заморожування, а ось кип’ятіння, хімічні дезінфектанти та ультрафіолет діють на них згубно. Збудник потрапляє в організм  через забруднені продукти харчування чи воду.

Джерело інфекції – хвора людина чи носій, які виділяють збудник у зовнішнє середовище з випорожненнями, сечею. Найбільшу епідемічну небезпеку становлять хворі на безсимптомні форми інфекції, носії черевного тифу, які працюють на об’єктах водопостачання, громадського харчування, в дитячих навчальних закладах.

Шляхами передачі інфекції є водний, харчовий та контактно-побутовий. Інкубаційний період триває від 7 до 25 днів (у середньому 14-21 день). Клінічними проявами хвороби є гарячка,  інтоксикація, шкірний висип, загальмованість, кишкові розлади.

Черевний тиф небезпечний своїми ускладненнями. Одним з найважчих є перфорація кишківника з подальшим розвитком запалення черевної порожнини (перитоніт) і кишкова кровотеча, симптомами якої є блідість і сухість шкіри і слизових, зниження температури тіла, кров’яного тиску, здуття живота,  посилення перистальтики, поява крові у випорожненнях. При такому стані необхідне термінове хірургічне  втручання.

Виходячи зі шляхів передачі черевного тифу, важливе місце у його профілактиці  займають санітарно-гігієнічні заходи, спрямовані на забезпечення доброякісною питною водою, знезараження стічних вод, контроль за об’єктами громадського харчування і торгівлею харчовими продуктами.

Також важливим є дотримання правил особистої гігієни (насамперед чистоти рук), дотримання умов приготування харчових продуктів  і зберігання готових страв.

Для специфічної профілактики застосовують вакцинацію. Щеплення від черевного тифу проводять відповідно до Календаря профілактичних щеплень за епідемічними показаннями працівникам водогінних та каналізаційних мереж, стацій очистки.

Дотримуйтесь правил особистої гігієни, вчасно звертайтеся до лікаря та будьте здорові!