ТУЛЯРЕМІЯ – МОЛОДША СЕСТРА ЧУМИ

заяць

Під час війни зростає ризик виникнення спалахів особливо небезпечних інфекцій, до яких відноситься і туляремія. Востаннє в Україні спалах цього захворювання реєструвався взимку 1997-1998 років в Одеській та Миколаївській областях, коли захворіло близько 150 осіб. У поточному році зареєстровано 1 випадок захворювання в Миколаївській області. У Харківській області активні природні осередки туляремії знаходяться у лісостеповій та степовій зонах всіх районів, крім Богодухівського. Більшість осередків знаходяться у поймі річки Сіверський Донець та її притоки.

Джерелом інфекції для людей є хворі гризуни, серед яких найбільш сприйнятливі до збудника зайці та нориці. Серед гризунів циркуляція інфекції підтримується кліщами, які також можуть бути джерелом і для людини. Восени  у зв’язку з міграцією дрібних ссавців з природних стацій у населені пункти підвищується загроза інфікування людей. Під час Другої світової війни у м. Харків серед населення реєструвалися зимові так звані цукрові спалахи туляремії пов’язані з вживанням інфікованих  харчових продуктів, в першу чергу цукру.

Збудник туляремії у зовнішньому середовищі зберігається тривалий час: у воді –  до 3-х місяців, у зерні, соломі, замороженому м’ясі – трохи більше 100 днів.

Інкубаційний період складає до 30 днів, в середньому – 3-7 днів. В залежності від шляху інфікування (повітряно-пиловий, харчовий, контактний, трансмісивний через укус кліща) уражуються різні органи та виникають різноманітні форми захворювання. Для ураження дихальної системи достатньо 5-10 бактерій. Загальною ознакою є підвищення температури тіла до 38-39°С, сильний головний біль, слабкість, болісне збільшення лімфатичних вузлів поблизу того місця, де збудник проник в організм людини, а також ангіни, пневмонії.

Щоб уникнути захворювання необхідно дотримуватись наступних правил:

  • захищати харчові продукти від потрапляння на них виділень гризунів, не вживати зіпсовані продукти; своєчасно проводити дератизацію приміщень;
  • зняття шкур з тушок зайців та інших тварин проводити у гумових рукавичках, не зберігати тушки поряд з іншими продуктами, м’ясо тривалий час тушкувати.
  • не вживати воду із забруднених джерел та колодязів;
  • роботи по переміщенню сіна, соломи, сортуванню коренеплодів проводити в респіраторах.

Турбота про своє здоров’я  та оточуючих це Ваш вклад у перемогу!