Чим небезпечна дифтерія

dif_22_10_12

Дифтерія – гостре інфекційне захворювання, яке характеризується ураженням ротоглотки та дихальних шляхів, з розвитком фібринозного запалення в місці проникнення збудника, загальною інтоксикацією, токсичним ураженням серцево-судинної, нервової системи, нирок.

Збудник розповсюджується при розмові, чиханні та кашлі від хворої на дифтерію людини або здорового бактеріоносія. Також можлива передача збудника через предмети побуту.

Кількість хворих особливо зростає у холодну та вологу пору року. Хвороба вражає людей будь-якого віку.
Дифтерія розпочинається з підвищення температури тіла, почервоніння слизової оболонки ротоглотки, появи сірувато-білуватих нальотів у вигляді острівців або суцільних плівок, які важко знімаються шпателем. Біль при ковтанні виражена слабко. Відмічається солодкуватий запах з рота. Дифтерію одразу важко відрізнити від ангіни, гострого фарингіту або іншої гострої ЛОР-патології. Такі хворі часто звертаються за медичною допомогою несвоєчасно і становлять небезпеку для оточуючих, оскільки залишаються джерелом інфекції.

Особливого ризику зазнають не щеплені проти дифтерії особи. Часто у них розвиваються ускладнення: інфекційно-токсичний шок, міокардит, параліч дихальних м’язів та ураження нервової системи, які можуть призвести до смерті.

За перших ознак захворювання необхідно негайно звернутися до лікувально-профілактичного закладу, так як від своєчасного надання кваліфікованої медичної допомоги залежить життя захворілого. Також проведення такої необхідної при лікуванні даної хвороби процедури, як введення протидифтерійної сироватки, можливе лише в умовах стаціонару.

Після ізоляції (госпіталізації) хворого на дифтерію, у вогнищах обов’язково проводяться протиепідемічні заходи та бактеріологічне обстеження контактних осіб.

Єдиним ефективним засобом профілактики дифтерії є проведення профілактичних щеплень.

Відповідно до календаря профілактичних щеплень, затвердженого в Україні, планова імунізація комплексною вакциною АКДП (проти кашлюку, дифтерії та правцю) проводиться дітям, починаючи з 2 місяців. Вакцінація складається з 4 щеплень та проводиться у 2, 4, 6 та 18 місяців. Ревакцинацію проти дифтерії та правцю проводять у віці 6 та 16 років. Подальші планові ревакцинації дорослих проводяться з мінімальним інтервалом 10 років від попереднього щеплення. Дорослим, які раніше не були щеплені або не мають даних щодо вакцинації, проводять щеплення АДП-М анатоксином триразово.

Імунітет після вакцинації захищає від захворювання дифтерією і правцем терміном на 5–10 років у 95 % випадків.
Щеплення можна отримати в кабінетах профілактичних щеплень лікувально-профілактичних закладів за місцем проживання, а також у приватних медичних закладах.

Необхідно відповідально віднестись до проведення вакцинації та утриматись від необміркованих кроків щодо відмови від щеплень, адже від цього залежить Ваше здоров’я та життя!