Гарячка денге.

На сьогодні зареєстровано епідемічний спалах гарячка денге  на острові Реюньйон (територія Франції у Індійському океані), де виявлено вже понад 6000 хворих. Урядом острову вживаються заходи щодо боротьби з переносниками.

Гарячка де́нге – гостра інфекційна вірусна хвороба, яка перебігає з гарячкою, інтоксикацією, міалгією, артралгією, екзантемою, лімфаденопатією, лейкопенією, іноді  з геморагічним синдромом.   На сьогодні, за рекомендацією ВООЗ, виділяють гарячку денге (класичну) і тяжку гарячку денге (геморагічна гарячка денге і шоковий синдром).

Такі особливості, як швидкість поширення, легкість зараження, тяжкий перебіг та висока летальність дозволяють віднести гарячку денге до інфекційних захворювань, що чинять значний вплив на здоров’я населення та на які розповсюджуються Міжнародні медико-санітарні правила (2005).  Специфічної профілактики не існує.

Збудник захворювання – арбовірус. Відомо, що існує чотири різних, але тісно пов’язаних між собою серотипи вірусу, який викликає денге (DEN-1, DEN-2, DEN-3, DEN-4). Після перенесеного захворювання, яке було викликане одним з цих серотипів, виникає довічний імунітет до цього конкретного серотипу. До інших – частковий та тимчасовий. Наступні випадки інфікування іншими серотипами збільшують ризик розвитку тяжкої форми захворювання.

Основний переносник захворювання – комар Aedes aegypti, який здатен передавати вірус на протязі всього життя.

Ендемічними з гарячки денге є багато країн південно-східної та південної Азії, а саме – Малайзія, де у поточному році зареєстровано 32435 випадків, Таїланд (28732 випадки), Шрі-Ланка (4851), Філіппіни (3106), Пакистан (1572), Індія (3065).

На території Харківської області не існує умов для укорінення цієї інфекції у зв’язку з особливостями переносника. Проте існує ймовірність інфікування під час відпочинку у ендемічних країнах. Так, у 2015 році, були зареєстровані 3 випадки гарячки денге у мешканців м. Харкова, які подорожували у Таїланді.

Нагадаємо, що під час перебування в ендемічних країнах можливо  знизити  ризик виникнення захворювання, дотримуючись певних правил захисту від переносника: використовувати репеленти, носити одяг, який закриває якомога більшу частину тіла,  застосовувати фізичні бар’єри – сітки, закриті двері і вікна.

У разі виникнення симптомів захворювання потрібно повідомити свого туристичного гіда та обов’язково звернутись до лікаря.