Малярія і на сьогодні актуальна хвороба

mal_10_05_16

Малярія – це група трансмісивних захворювань, що передаються від хворої до здорової людини через укуси малярійних комарів і протікають з лихоманкою, ознобом, проливним потом. Малярія широко поширена в країнах з жарким кліматом.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), малярія продовжує загрожувати 50% населення світу. Щорічно реєструється близько 500 мільйонів нових випадків малярії, а більш одного мільйона помирає, значну частину яких становлять діти.

Епоха протималярійного препарату хлорохіну, на ефективність якого покладалися чималі надії, закінчується, так і не давши очікуваного успіху у боротьбі з малярією. В останні роки стійкість збудників до хлорохіну постійно зростала і розширилася на усі ендемічні райони Земної кулі, що стало причиною зростання захворюваності і смертності населення від малярії, особливо в африканських країнах. Найважчий тягар малярії лежить на країнах Африки на південь від Сахари, але хвороба також вражає людей в Азії, Латинській Америці, Близькому Сході. Відмічається зростання захворюваності малярією в Європейському регіоні. Відновилась передача тропічної малярії в Таджикистані, реєструються місцеві випадки триденної малярії в Азербайджані, Туркменістані, Узбекистані, Вірменії, Росії.

За даними ДЗ «Український центр з контролю та моніторингу захворювань Міністерства охорони здоров’я України» у 2015 році у 18 регіонах України зареєстровано 52 випадки малярії серед дорослих з них 3 летальних – від тропічної малярії.

Ситуація з малярії в області є нестійкою, що обумовлено наявністю завізних випадків (4 – 8 випадків щорічно), значною кількістю прибулих з ендемічних країн та наявністю переносників.

В області функціонує значна кількість підприємств та організацій туристичної діяльності, більшість з яких займається виїзним туризмом у країни тропічного та субтропічного клімату.

При поїздках у ці країни слід дотримуватися деяких запобіжних заходів, а саме: проводити індивідуальну хіміопрофілактику (приймати протималярійні препарати), користуватися репелентами, захищати житло від зальоту комарів. Вибір протималярійного препарату залежить від країни виїзду, ризику зараження малярією, виду малярійного збудника, що переважає в конкретній зоні, стійкості збудника до препаратів. Призначення будь-якого препарату потребує попередньої консультації лікаря. Також, слід пам’ятати, що впродовж трьох років з моменту повернення з ендемічної по малярії країни, при зверненні за медичною допомогою до лікувально – профілактичного закладу з приводу підвищення температури, необхідно повідомити лікаря про факт перебування в ендемічній країні та обстежитися на малярію. Самолікування при малярії в домашніх умовах недопустиме, так як збудник малярії дуже швидко розмножується в організмі людини, що приводить до тяжких наслідків.

Пам’ятайте: малярія входить до групи захворювань, які важко піддаються лікуванню, що робить її небезпечною для здоров’я.