Внутрішньолікарняна інфекція – чи варто боятись?

Заклади охорони здоров`я, є об`єктами підвищеної небезпеки щодо поширення та передачі внутрішньолікарняної інфекції (далі – ВЛІ). Проте тільки від дій персоналу залежить інтенсивність їх поширення у межах закладу охорони здоров`я.

За визначенням Європейського регіонального бюро ВЛІ – це будь-яке клінічно визначене захворювання мікробного походження, яке вражає хворого у результаті його госпіталізації або відвідування закладу охорони здоров`я з метою лікування, а також медичного персоналу під час здійснення ним професійної діяльності.

До ВЛІ належить сукупність різних за етіологією захворювань: гнійно-септичні, вірусний гепатит, респіраторні вірусні інфекції, сальмонельоз, кір, туберкульоз, синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та багато інших. Найбільш суттєвими епідеміологічними особливостями ВЛІ є їх поліетіологічність, різноманітність джерел та шляхів передачі, одномоментність перебігу декількох епідемічних процесів. Приєднуючись до основного захворювання, ВЛІ значно погіршують перебіг і прогноз хвороби.

ВЛІ поширюються через інфікований медичний інструментарій, повітря, пил, обладнання та інші об’єкти внутрішнього середовища закладу, контаміновані мікроорганізмами. Джерелом ВЛІ у закладі охорони здоров`я можуть бути як самі пацієнти, так і медичні працівники. Найбільш активну роль у передачі ВЛІ відіграють саме медичні працівники (через руки під час виконання медичних процедур та маніпуляцій).

Основними причинами виникнення ВЛІ у закладах охорони здоров`я є:

  • недотримання персоналом правил особистої гігієни, обробки рук та використання засобів індивідуального захисту;
  • відсутність контролю за дотриманням режиму дезінфекції та стерилізації медичного інструментарію та якістю санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів;
  • неправильне та нераціональне застосування дезінфектантів, внаслідок чого розвивається стійкість мікроорганізмів до них;
  • ускладнення оперативних втручань, збільшення тривалості і травматичності порожнинних та інших операцій, широке використання ендоскопічної апаратури, яка потребує спеціальних методів очищення, дезінфекції та стерилізації;
  • необґрунтоване використання антибіотиків;
  • збільшення тривалості перебування хворого у стаціонарі;

Все це призводить до зростання випадків ВЛІ та формування специфічних для закладу штамів збудників, полірезистентних до антибактеріальних засобів та дезінфектантів.

Варто зазначити, що відповідальне ставлення і ретельне виконання медичним персоналом вимог санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режиму запобігає поширенню внутрішньолікарняних штамів збудників та професійній захворюваності працівників, що дозволяє зберегти власне здоров’я та здоров`я пацієнтів.